Ще не б’є моє серце на сполох

Спогад згорів...
І вітер розвіяв попіл...
Світ від дощу
Наскрізь промок,
Я заспіваю тобі, а потім...     |
Ми поплачемо вдвох...           | (2)

З неба впаде
Літа рудий осколок,
Стане в душі
Тепло на мить.
Ні, ще не б'є
Серце моє не сполох,            |
А тільки болить...              | (2)

Знаю, життя безкоштовно
Не дасть пораду,
Стоїть за дверима сива зима.
Так, я покличу в гості радість, |
Печаль прибіжить сама.          | (2)

Спогад згорів...
І вітер розвіяв попіл...
Світ від дощу до нитки промок,
Я заспіваю тобі, а потім...     |
Посміємося вдвох...             | (2)

Поділитись сторінкою: