Коли душа...

Світло залишене в темній кімнаті
Напружує зір, породжує тіні
Дивні сплетіння снів і фантазій -
Безмежна крива спотворених ліній.

Так тяжко думати,
Що ти десь далеко...
Так тяжко думати,
Що ти десь далеко...

Сонце знову залізе на небо,
Свічка загасне, її вже не треба.
Спокій душі пильнується днями...
Так хочеться жити тільки ночами...

Але поки що свічка в кімнаті,
Спогади лізуть божевільними снами,
Були так близько, а сльози знали:
Ми будем в кімнаті - вогонь буде з нами.

Так тихо свічка на землю стікає,
Так тихо люди найближчі зникають...

Сонце знову залізе на небо,
Свічка загасне, її вже не треба.
Спокій душі пильнується днями...
Так хочеться жити тільки ночами...

Сонце знову залізе на небо,
Свічка загасне, її вже не треба.
Спокій душі пильнується днями...
Так хочеться жити тільки ночами...

Так хочеться жити тільки ночами...
Так хочеться жити тільки ночами...

Поділитись сторінкою: