Заздрість

Важко боротись з грубою силою,
Легше померти, померти зі славою, –
Заздрість ніколи не буде білою,
Тільки чорною, тільки іржавою.

Я вночі запалю свічу і помовчу,
Я вночі запалю свічу і помовчу...

Заздрість ніколи не буде доброю,
Тільки злопам'ятною і лукавою,
Ходить по світу з дірявою торбою
В парі з брехнею й з ножем за халявою.

Я вночі запалю свічу і помовчу,
Я вночі запалю свічу і помовчу...

Заздрість ніколи не буде чистою,
Вічно судилось їй бути брудною,
Заздрість ніколи не буде ситою,
Вічно голодною й завжди злою.

Я вночі запалю свічу і помовчу,
Я вночі запалю свічу і помовчу...

Плачу за життя посивілими скронями,
Знов рахую помилки і втрати
І прикриваю душу долонями –
Більше не маю чим прикривати...

Поділитись сторінкою: