Відцвітає бузок

Відцвітає бузок...
А я так його ніжно любив,
Дарував він мені
Той чарівний п'янкий дивоцвіт.
Тільки сталося так,            |
Що його зберегти не зумів,     |
Пронесу крізь роки             |
Світлим спогадом радісних літ. | (2)

Відцвітає бузок,
Догорають духмяні кетяги
І між листям густим
Знов шукаю я щастя своє.
Пам'ятаєш, коли                |
Повна чистої юної спраги       |
Я пила ту красу,               |
Як росу вранці сонечко п'є?    | (2)

Відцвітає бузок...
Не буває ж бо вічного в світі,
Сивий час промайне
На своєму баскому коні.
Та солодкий той сон,           |
Що тендітні навіяли квіти,     |
Як казкових надій              |
Не забути ніколи мені...       | (2)

Відцвітає бузок...
А я так його ніжно любив,
Дарував він мені
Той чарівний п'янкий дивоцвіт.
Тільки сталося так,            |
Що його зберегти не зумів,     |
Пронесу крізь роки             |
Світлим спогадом радісних літ. | (2)

Відцвітає бузок... Відцвітає бузок...
Відцвітає бузок... Відцвітає бузок!

Поділитись сторінкою: