Трьохсоті

Палає небо, ліс і горизонт,
І пруть вражини нетверезі...
Бійці з останніх сил тримають фронт,
Хоч смерть гойдає їх на лезі...
Земля шепоче: "Не впади!"
А кров співає свій гімн болю...
Тримайся, хлопче, і живи,
Бо ти стоїш за честь і волю!

Приспів:
Трьохсоті, з попелу і ран!
Ваш дух міцний, немов титан!
Крізь біль і страх, крізь чорний дим,
Живете подихом одним!
Трьохсоті, ви — герої зранені,
Але не скорені, не зламані!
За волю, правду й шум дібров
Ви стоїте крізь сльози й кров!

В очах лиш спогади про дім,
У кожній згадці тепле світло...
Та знову час прийняти бій,
Бо ворогів як мух налізло...
За друга друг, за брата брат!
В біді не кине наш солдат!
Тримайся, друже, ще не час,
Бо триста мінус сто – це не про нас!

Приспів. (2)

Палає небо, ліс і горизонт,
І пруть вражини нетверезі...
Бійці з останніх сил тримають фронт,
Хоч смерть гойдає їх на лезі...

Поділитись сторінкою: