Міський сум

Хмари плачуть над містом,
Темно і важко встати...
Стягаю ковдру тісно,
Швидко горнусь в калачик...
Повітря липне тягуче,
Краплі пливуть по людях...
Птах сумно в гілку вчепився,
Неспішно пір'я трамбує...

Вже ранок змінився полуднем,
Невпинно минають години...
Часом заскиглить муха
В пастці павутини...
А сонце високо-високо
Світить пілотам в очі,
Невтомно зігріває
Сині холодні простори...

Жду я, що вітер здолає    |
Темні хвилясті хмарища... |
Стану я, певна річ,       |
Зі сонцем віч-на-віч...   | (2)

Туманом місто сповите
Тоне в сліпих калюжах...
За вікнами всіх будинків
Вирує нестримна буря...
А сонце високо-високо
Світить пілотам в очі,
Невтомно зігріває
Сині холодні простори...

Жду я, що вітер здолає    |
Темні хвилясті хмарища... |
Стану я, певна річ,       |
Зі сонцем віч-на-віч...   | (2)

Поділитись сторінкою: