Гуцулянка

Гей, над плаєм, над високим
Розсипались зорі,
А під ними ген Карпати,
Смерекові гори!
Тут, на синіх полонинах
Квіти, мов корали,
Тут, у горах, моя любко,
Нам музики грали!
А я маю про що розказати,
Як не скажу, відтак не засну.
Я росла у зелених Карпатах
І я виділа справжню весну!
І вже навіть, єк сонце сідає,
То на серцю страшенно теплінь!
Бо я - твоя, гуцулянка,
А ти - мій леґінь!

Приспів:
Ой, гуцулко, гуцулянко,
Чічко прехороша,
Подарую тобі скрипку
Із струн Черемоша!
Ой, гуцулко, гуцулянко,
Будеш ти любити,
Я зроблю з відлунь Карпатських
Золоті трембіти!

Ой, зелені ви, гори, зелені,
Ще й високі до самих небес,
Всі горби у любов застелені,
І між вами спинєєси чєс...
А над дзворами ген вітер
У сопілку свище,
Ой, високая Говерла,
А кохання - вище!

Приспів. (2)

Поділитись сторінкою: