Мана

Часто бува -
Минає радість і мла,
Здається, ніби любов,
Але сумні
Ідемо далі самі,
А поряд з нами мана...

Я не зумів,
Тобі сказати не зміг,
Що я, напевно, люблю
І не хотів,
Насправді, геть не волів
Порушить певний баланс...

Набуває зміст
Небувалих змін,
Таємничних рис
Невідомий символ.
Пам'ятаю сни,
Де поля рясні
І суниці скрізь,
Ти така красива,
Мене звеш кудись...

Море проблем
Зникає швидко на мить,
Коли згадаю тебе
І телефон
Схоплю та й кину ізнов,
Хай зріє наша любов...

Далебі біда
Піде назавжди.
Буду я, як дрізд,
Полечу сміливо.
Полечу на схід,
Може, на Китай.
І потім, стрімкий,
Поверну на Північ.
Доленько, прощай!

Я не зумів,
Тоді сказати не зміг,
Що я, напевно, люблю...

Поділитись сторінкою: