Лицар

Був собі хлопець,
Мав свою дівчину.
Він же ж так любив її,
Так її кохав,
А вона дурила,
Про другого мріла.

Сумний, сумний хлопець,
Він згубив дівчину,
Вона залишила,
Кращу долю хтіла,
Бігла до лицаря,
Серце йому дала.

Шкода, шкода, дівчинонько,
Але він є лицар!

Хлопець хоче другу,
Бо любити мусить,
Але добре знає, -
Думка не одпустить,
Бо вона дурила,
Про другого мріла.

Поділитись сторінкою: