Іду, Галактико!

Чув не раз я про любов до моря
І до неба в серці ніс любов,
Під високим голубим простором
Безліч кілометрів я пройшов...
Я туди дорогу прокладаю,
В космос, де ніхто ще не ходив,
Та без тебе, мій Дніпровський краю,
Я б в житті нічого не зробив!..

Приспів:
Я іду, Галактико, завія
На шляху не спинить мій політ.
Зрозумійте, зорі, син - Землі - я, |
Я від неї вам несу привіт!         | (2)

А якщо десь в зоряному небі
Під дощем космічним упаду,
Земле, буду линути до тебе
І в тобі продовження знайду!
Чи золою степ мета угорі,
Чи дощем над дорогим Дніпром,
Повернись життя мені в просторах,
Щоб зійшов я золотим зерном...

Приспів. (3)

Я іду, Галактико! Галактико!..

Поділитись сторінкою: