Буря

Сидить сорока на гіляці, кряче без зупину,
Ледве, ледве видно в мряці сірую хатину.
Гуде вітер із півночі, жовте листя розвіє,
Чорний порох сипле в очі, деревами віє.

А я лежу в обіймах твоїх,  |
Приємно зітхаю,            |
Нема бурі в почуттях моїх, |
Бо лиш тебе кохаю!         | (2)

Буря люта виростає великою страшною,
Вітер дужче розганяє мряку над горою,
Чорні хмари розриває, в небі блискавиця,
Теплу землю заливає густа дощівниця.

А я лежу в обіймах твоїх,  |
Приємно зітхаю,            |
Нема бурі в почуттях моїх, |
Бо лиш тебе кохаю!         | (2)

Поділитись сторінкою: