По той бік гора

По той бік гора,
По цей бік друга,
Поміж тими крутими горами
Сходила зоря.

Ой то ж не зоря -
Дівчина моя
З новенькими та відерцями
По водицю йшла.

"Дівчино моя,
Напій же коня
З рубленої нової кринички,
З повного відра!"

"Козаченьку мій,
Коли б я твоя.
Взяла б коня за шовковий повід
Та й напоїла!"

"Дівчино моя,
Чом заміж не йшла?"
"Бідна була, по наймах служила,
Пари не знайшла!"

"Дівчино мoя,
Сідай на коня,
Та поїдем у чистеє поле
До мого двора!

А в мого двора
Нема ні кола,
Тільки стоїть кущ калини,
Та й та не цвіла!

Калино моя,
Чом ти не цвіла?"
"Зима люта та й цвіт оббила,
Тим я не цвіла!"

Поділитись сторінкою: