Ще віра жива

Що ти знаєш про те, як людину підтримує віра?
В когось віра – це Бог, а у когось – це рідна сім'я...
Хтось, згадавши любов, подолає пекельного звіра,
З поєдинку когось чиєсь тепле врятує ім'я...

Може, воїн в бою, на секунду зімкнувши повіки,
У глибинах душі віднайде материнські слова,
Що врятують його, як рятують знесилених ліки...
Він не здасться в полон, бо у нього ще віра жива...

Чи ти бачив колись, як сміються приречені діти
У лікарнях, коли хтось торкається їхніх долонь?
Їм би жити ще вік, їм би веснами сіяти квіти,
Їм би щастя й років, і щоб біль не пронизував скронь...

А ти долю клянеш... Не влаштовують рідні, зарплата... |
Бачиш, хлопчик малий до небес оченята підняв...       |
От у нього учора не стало і мами, і тата...           |
А він виросте, бо... щойно їм це увись обіцяв...      | (2)

Поділитись сторінкою: