Я тебе не варта

До мене не підходь, нічого не питай...
Ти розірвав мої безсилі крила...
Я стежила за потягами в рай
І так горіла, що перелюбила...
Тепер не ти. Тепер не ти й ніхто:
Ні він, ні він, і навіть не ті люди
Не скинуть з мене ввічливо пальто,
Аби ножем поранити у груди...
Уже сама. Уже пережила...
Пережила, але не відпустила...
І не чіпай, аби не прокляла,
Бо поки що пробачити не сила...

Приспів:
Скажи, ти засинав на підвіконні,
Рахуючи розсипані зірки?
Коли все небо падає в долоні
І тепло так – не прибереш руки...
Коли вся ніжність, та, що є на світі,
Стає до безкінечності твоя...
А ти блукаєш в бабиному літі,
А ти шепочеш дороге ім'я...

Будь гордим, йди, не озирайся,
Щоб раптом не покликала назад...
І хай там що - а ти не повертайся...
Іди крізь дощ, іди крізь сніг, крізь град...
І як би там не випадала карта,
Не сумнівайся в виборі мети...
Я згодна, так, це я тебе не варта...
Я просто варта кращого, ніж ти...

Приспів.

Поділитись сторінкою: