Вилітала галка з глибокого ярка

Вилітала галка з глибокого ярка
Та й сіла на сосні на гілці розкошній. 

Ой не хились гілко, бо так мені гірко,
Не хились над воду, горе жить без роду. 

А у мене роду - два братіки зроду,
Да й ті прибувають десятого году. 

Ой приїдьте, браття, в неділеньку вранці,
Поставлю горілки в грахвині й у чарці. 

Чогось мені, браття, горілка не п'ється, 
Коло мого серця мов гадина в'ється.

Поділитись сторінкою: