Козак од’їжджає, дівчинонька плаче

Козак від'їзджає, а дівчина плаче:
"Куди їдеш, козаче?
Козаче, соболю, візьми мене із собою      |
Буду вкупі з тобою."                      | (2)

"Дівчинонько мила, узяти не сила,
Бо я їду далеко."
"Тебе я покину а сам я полину             |
На козачу країну."                        | (2)
  
"Козаче, козаче, ти ж бачиш, я плачу
Що тебе не побачу.
Козаче, соболю, візьми мене із собою      |
Хочу вкупці з тобою."                     | (2)

"Дівчинонько мила, що ж будеш робила
На Вкраїні далекій?"
"Буду хустя прати, зеленого жита жати     |
На Вкраїні далекій."                      | (2)

"Дівчинонько віста, що ж ми будем їсти
На Вкраїні далекій?"
"Сухарі з водою, аби серце із тобою       |
На Вкраїні далекій."                      | (2)

"Дівчинонько мати, де ж ми будем спати
На Вкраїні далекій?"
"В степу під вербою, аби серце із тобою   |
На Вкраїні далекій."                      | (2)

"Дівчинонько мати, що ж ти будеш слати
На Вкраїні далекій?"
"Білеє реберце під козацькеє серце        |
На Вкраїні далекій."                      | (2)

Поділитись сторінкою: