Зовсім різні

Біла птаха в піднебессі -
Погляд свій не відведу.
Ти мене не розумієш,
Кажеш: піснею живу;
Ми з тобою зовсім різні,
Мов у річки береги:
Я шукаю щастя в небі,
На землі шукаєш ти.

Щастя в небі, щастя в небі – то для мене.
На землі у тебе щастя – кажеш ти.
І мене не розумієш, та даремно...
Бо так легко наші спалюєш мости.

Я хотів би кращим стати. -
Чия правда – хто там зна.
Та у тебе -  рай у хаті,
А мені б – на небеса.
Ми з тобою зовсім різні,
Наче осінь і весна:
На устах у тебе проза –
В мене - пісня чарівна...

Пісня серця, пісня серця – то у мене,
Ти б серйозності набрався  – кажеш ти.
І мене не розумієш, та даремно...
Бо так легко наші спалюєш мости.

Щастя в небі, щастя в небі – то для мене.
На землі у тебе щастя – кажеш ти.
І мене не розумієш, та даремно...
Бо так легко наші спалюєш мости.
Пісня серця, пісня серця – то у мене,
Ти б серйозності набрався  – кажеш ти.
І мене не розумієш, та даремно...
Бо так легко наші спалюєш мости.

Поділитись сторінкою: