Поверни до мене, доле, літо раннє

Розвіяв вітер яблунь пишний цвіт.
Вже обважніли під плодами крони.
Та я не хочу покидати літ,
Де солов'я веселі передзвони;
Де лагідні світанки й теплі дні,
І літні грози землю обмивають,
Де мрії та надії молоді
Веселкою у серце заглядають.

Приспів:
Поверни до мене, доле, літо раннє
Райським цвітом мою душу огорни...
Дай напитися ще раз роси кохання,
Доторкнутись до небесної краси...

Ще сонцем не зігріта глибина,
Не випитий життя нектару трунок,
Ще в пам'яті моїй не раз сплива
Зорею обігрітий поцілунок;
Ще мавки заглядають в мої сни,
Іскряться очі від краси земної...
О, як би повернути так роки,
Щоб знов розквітли, як сади весною.

Приспів:
Поверни до мене, доле, літо раннє
Райським цвітом мою душу огорни...
Дай напитися ще раз роси кохання,
Доторкнутись до небесної краси...

Поділитись сторінкою: