Пам'яті Василя Стуса

Простіть мене. Я скоро буду з вами -
Маленька жменька сірої золи.
Простіть за все, що ви не доспівали,
Та  що там блазнювать - не дожили...

Приспів:
Прости мене, Василику, мій брате,
За всі твої печалі і жалі,
Що ти один ламав холодні грати,
Коли я їв свій кусень у теплі.

Блазнюйте й далі, пишущі братове!-
Народ вас зневажа не без підстав...
Прости мене, убита горем вдово,
Що - як тобі, ніколи не спитав...

Приспів.

Ваш страх у наші в'ївся хромосоми.
Як врятувати душу? З ним живу.
Простіть мене усі, хто в тридцять сьомім
Не вийшов із катівень ГПУ.

Приспів.

Простіть усі, хто не навчивсь мовчати,
Зреклись ми навіть імені кого!
І ви простіть, розтерзані в тридцятім,-
Ще навіть до народження мого.

Приспів:

Простіть мене. Я скоро буду з вами -
Маленька жменька сірої золи.
Простіть за те, що ви не доспівали,
Та  що там блазнювать - не дожили...

Поділитись сторінкою: