Кольорова осінь

Вже запахли чорнобривці
Терпко край оселі.
У пучечки позбиравши
Літа каруселі.
Кольорова завірюха
Сипле цвітом в очі.
Йде услід за мною осінь -
Вірити не хочу.

Приспів.
Не спіши, золота моя осене,
Не приходь ти до мене не прошена.
Заблудися у лісі, чи в полі,
Погуляй ще собі на роздоллі.
Бо не вірю я в лагідну днину
Коли котиться сонце в долину.
І не треба мене запевняти,
Що у снах будеш літом вертатись.

Кучерява позолота
Зір мій забавляє,
У симфонію осінню
Промені збирає.
Я не можу надивитись
На розквітле диво.
Якби дні так не спішили,
Був-би я щасливим.

Приспів.

Літо коней запрягає -
Променяться віжки.
Прошу і мені лишити
Сонечка хоч трішки.
Розігнались воронії
В загадкову просинь,
А літа мої несуться
В осінь все, та в осінь.

Приспів.

Поділитись сторінкою: