Спини мене

За гріх щасливості в неслушний час
Належиться покута і покара.
Над віражами карколомних трас
Я тільки жінка з крилами Ікара.
Розтане віск — я в море упаду
І захлинуся морем, як тобою.
Ції жаги некликану біду
Лише твоєю ніжністю загою.

Приспів:
Спини мене, отямся і отям,
Така любов буває раз в ніколи...
Вона промчить над зламаним життям,
За нею будуть бігти видноколи...
Вона порве нам спокій до струни,
Вона слова поспалює вустами...
Спини мене, спини і схамени,
Ще поки можу думати востаннє...

Спини мене, спини... я вже не можу,
Настала черга й на мою зорю...
Я біля тебе душу відморожу,
Я біля тебе полум'ям згорю...

Приспів.

Спини мене, спини... я вже не можу, |
Настала черга й на мою зорю...      |
Я біля тебе душу відморожу,         |
Я біля тебе полум'ям згорю...       | (2)

Поділитись сторінкою: