Ой, в бору, бору волохи гудуть

Ой в бору, бору волохи гудуть.
Ой, дай, Боже!

Волохи гудуть, церкву мурують.
Ой, дай, Боже!

Змурували церковцю з трьома верхами.
Ой, дай, Боже!

З трьома верхами, з трьома вікнами.
Ой, дай, Боже!

В первеє віконце вскочило сонце.
Ой, дай, Боже!

В другеє віконце місяць ускочив.
Ой, дай, Боже!

В третєє віконце янголь улетів.
Ой, дай, Боже!

Янголь улетів, на престолі сів.
Ой, дай, Боже!

На престолі сів, слізоньку зронив.
Ой, дай, Боже!

А з тої сльози Дунай розлився.
Ой, дай, Боже!

Дунай розлився та і полився.
Ой, дай, Боже!

Там бідна вдова тінь полоскала.
Ой, дай, Боже!

Тінь полоскала, янголя спіймала.
Ой, дай, Боже!

Янголя спіймала, гарно зрядила.
Ой, дай, Боже!

Золотом голівку позолотила.
Ой, дай, Боже!

Жемчугом крилечка пожемчовала.
Ой, дай, Боже!

Шовком ніженьки перев'язала.
Ой, дай, Боже!

Та й пустила його на тихий Дунай.
Ой, дай, Боже!

Пливи, пливи, янголю, по тихому Дунаю.
Ой, дай, Боже!

По тихому Дунаю к Києву-городу.
Ой, дай, Боже!

Там городяни янголя спіймали.
Ой, дай, Боже!

Янголя спіймали та й розпитали.
Ой, дай, Боже!

Хто ж це янголя так гарно зрядив?
Ой, дай, Боже!

То ж бідна вдова янголя зрядила.
Ой, дай, Боже!

Шовком ніженьки перев'язала.
Ой, дай, Боже!

Жемчугом крилечка пожемчовала.
Ой, дай, Боже!

Золотом голівку позолотила.
Ой, дай, Боже!

Святкуй здорова, бідная вдова!
Ой, дай, Боже!

Не сама з собою – з своїми дітьми.
Ой, дай, Боже!

І з своїм родом, з Господом Богом.
Ой, дай, Боже!

Поділитись сторінкою: