| |
Хто сподівався, що саме та ніч
Стане межею тисячоліть:
В небі нічному світила зоря,
На світ народилося Боже Дитя...
Хто сподівався, що Цар Царів
Не в пишних палатах родитись хотів,
У вбогій стаєнці солодко спав
Той, Хто життя кожному дав.
Приспів:
Падає, падає, падає сніг,
Стелиться на перехрестях доріг...
В мене на серці радісний щем,
Моя душа, як Вифлеєм.
Ти, мій Месія, у серці живи!
Я зроблю ясла з молитви й хвали!
Я так радію в цей дивний час,
Божа любов пролилась на нас!
Для Нього світила в небі зоря,
Раділа, сміялась планета Земля
І поспішали зі Сходу царі,
А Він народився у бідній сім'ї.
Золото, ладан, миро несли
Тому, Хто вартий честі й хвали.
Ти народився у простоті,
Слава, Ісусе, навіки Тобі!
Приспів. Поділитись сторінкою: 
| |
