Партизанська дума

Гей через поле та й все по жарині
Через нашу Вкраїну, та гей,
Що із краю в край,
Питається Дніпра-Славутича
Та тихий Дунай, та тихий Дунай:

Дніпре-Славутичу, рідний мій брате,
Чом на тобі та діток не видати?..
Чи забрала їх та вода Україн?..    |
Чи лежать вони у дошках не живі?.. |
Чи побила їх чорна неволя?..       | (2)

Гей через поле та й все по жарині,
Через всю Україну от краю до краю
Промовляє Дніпро до Дунаю:
Я на собі човнів не гойдаю,
А своїх синів-соколиків
З партизанських лісів виглядаю,
З партизанських лісів виглядаю
Та гей!..

Он лебедоньки ячать на воді,
Та лебедоньки ячать на воді
Там друзі сердечні
У трепет подій* вирушають,
На них надії покладають матері!
З партизанських лісів виглядаю!..

Поділитись сторінкою: