Лети, моя думо

Лети моя думо у тую хвилину,
Лети же скоріш, не барись,
Лети моя думо у тую хатину, |
Де я слухав я пісню колись. | (2)

У тій хатині жила там дівчина,
А може живе, то вклонись,
Скажи її слово болюче як рана, |
Що я вже не той, що колись.    | (2)

Сумніє мій погляд, і голос мій тихне,
Морщини покрили чоло,
Поволі в неволі сивіє мій волос,
А серце мов терен вросло.

Лети моя думо, скажи хай не тужить,
Щоб гіркії сльози не лились,
Скажи хай не тужить і іншого любить, |
Бо я вже не той, що колись.          | (2)

Поділитись сторінкою: