Вірити в дива

Там від ялинки голочки,
І сяйво свічки мерехтить,
За тим вікном різдвяний стіл,
Я бачу всіх, хто за ним сидить:
Тримає мама немовля,
А тато сина пригорта,
Вони щасливі, але не я,
Бо серце сльози омива...

Приспів:
Небесний Батько, в день Різдва
Прошу, почуй мене, почуй!
Нічо для себе не прошу,
Прошу, заверш страшну війну!
Небесний Батько, в день Різдва
Прошу, прошу, щоб дівчинка мала
Змогла повірити в дива,
Змогла обняти татуся!

Згадав я дівчинку малу,
Чекала тата на Різдво,
Намалювала Їх обох,
Таких смішних, веселих двох.
Проходив день, проходить два,
А тата все, чомусь, нема...
І наче вірила вона в дива,
Але де ж тато?.. Чом його нема?..

Приспів. (2)

Повірити в дива!..
Обняти татуся!..

Поділитись сторінкою: