|
Нам пора, пора розлучатись, схоже,
Та душа мурахами знов тривожить...
Ти стоїш, волосся зриває вітер,
Поруч я – найбільше це щастя в світі...
Приспів:
Не капайте, сльози, бо вірити хочу, |
Що ти – не тривога у серці дівочім... |
Ти навіть не прірва, і навіть не горе, |
А просто кохання безмежного море... | (2)
Знову нам дзвінки не дають спокою...
Хто ж ми є, чи янголи ми з тобою?
І чому сумують самотні люди?
Ти мовчиш – рецепту для всіх не буде...
Приспів.
Світло так буває, на жаль, нечасто,
І тепло розносить по серцю щастя...
Буду йти з тобою завжди пліч-о-пліч...
Всі шляхи, вони, все одно, назустріч...
Приспів.
Не капайте, сльози...
Ти навіть не прірва, і навіть не горе,
А просто кохання безмежного море...
Не капайте, сльози, бо вірити хочу,
Що ти – не тривога у серці дівочім...
Не капайте, сльози...
Не капайте, сльози... Поділитись сторінкою:
| |