Гой, питалася зоря у моря

Гой питалася зоря у моря:
— Чиї ж то двори на шкляній горі?

Тесовий камінь, як мак леліє,
Як мак леліє, як перли сіє?

— Гой є ж то двори світлого пана,
Світлого пана в рицарськім стані.

У нього воля, як у короля,
У нього паня — угорська краля.

У нього діти, як райські квіти,
У нього челядь паволок стелить.

У нього стайні на ввесь світ славні,
У нього коні у сріблі дзвонять.

У нього воли, як ті соколи,
А його лани в сто полон дали.

Поділитись сторінкою: