Матіола
|
Зародила яблуня в саду.
Час прийшов плоди її збирати.
Та я теплим літом ще живу,
І його не хочу відпускати.
Дві зірниці в небі зайнялись,
І горять всю ніч над головою;
Матіола пахне, як колись,
Не дає вона мені спокою...
Приспів:
Матіоло моя, матіоло,
Зчарувала мене ти красою.
Стільки літ відлетіло за обрій,
А душа досі мріє тобою...
Матіоло моя, матіоло,
Ти п'яниш мене знову до рання...
Мов бальзам, огорнув моє серце
Аромат неземного кохання...
Кажуть, що настала вже пора
На шляху зазбирувать каміння;
Посріблила скроні сивина,
Та душа, як і тоді, - незмінна...
І нехай надворі листопад,
Опадають яблука в тумання.
Літо повертається назад,-
Матіола пахне до світання...
Приспів. (2) Поділитись сторінкою:
| |
|
Ключові слова: Матіола, Надія Козак, Василь Дунець, Грона любові Джерело: авторське подання Примітки: Аранжування і запис - Сергій Родько, бек-вокал - Руслана Буковська.
Пісню ввів: Василь Дунець 26.11.2014 Відредаґовано: 26.11.2014 Переглядів: 958
×
Повідомлення 1
|
Пісні Сайт постійно оновлюється. Щоб нічого не прогавити, підпишіться на нашу сторінку >>>
|
|
|
|