| |
Сховалось літо за межу.
Тепер я осінню живу...
В танку кружляє вже багрянок листопаду.
Я ж по стежках сумних іду,
Але надію не гублю,
Що ти, голубко, прилетиш до мого саду.
І буде знову, як колись,
Хоч літо з осінню зійшлись. -
Букет цілунків погасить вечірню втому.
Не буде сліз і каяття,
Лиш промовлятимуть серця...
Тебе ж, голубко, не віддам тоді нікому.
Приспів:
Моя голубко сиза, повернись. –
На пісню серця щиро озовись.
Засяє бурштином нова зоря,
Коли в моїй руці буде твоя.
Моє кохання, не барись.
Лети в світи й назад вернись.-
Барвінком синім простелю тобі дорогу.
В кружлянні віхоли життя
Згубися долі самота,
За горизонтом пропади, моя тривого.
Якщо ж тебе спітка біда -
Замерзла в пошуках душа,
Й голубка серце віддала комусь другому.
Тоді розвійся в небесах,
Де залишився долі птах.
І більш ніколи не вертайся вже додому.
Приспів:
Моя голубко сиза, повернись. –
На пісню серця щиро озовись.
Засяє бурштином нова зоря,
Коли в моїй руці буде твоя. Поділитись сторінкою: 
| |
