На Москву

Ми Київ здобули,
Померли вороги.
Хто сам іздох,
Кого ми задавили,
А завтра – На Москву!
Вперед!

Ми взяли Київ, коловоротом
Відсутеніло пекельним криком.
Горбате сонце, кривавим ротом
Горіло в небі, сміялось риком.

Нездара чорна, лежала долі,
Хто сам іздох, кого давили,
В шаленім танці, скажені кулі
Од люті криком, од люті сили...
Вперед!

Ми взяли Київ, - під ліхтарями
Колише вітер вечірні хащі.
У чорній рамі, пекельній рамі,
Роздерте небо, роздерті пащі.

Ти, у кого і нерви - бандура,
В чиїм серці ридає раб, -
Стань шулікою, вовком, буй-туром,
Тільки просто, просто - на Муром -
Заграбоване граб!

Ти, що змиршавів у корості,
Вигноїв власне ім'я, -
Всю палючу отруту злості
На сусальне злото Кремля.
За набої в стінах Софії,
За криваву скруту Крут, -
Хай московське серце Росії
Половецькі пси роздеруть.
Вперед!

Поділитись сторінкою: