Світанок

Ще світанок не встиг пробудитись зі сну,
Сплять під росами дивнії квіти.
Я запалюю знову маленьку свічу,
Тихо так, щоб тебе не збудити.

Приспів:
І на тебе дивлюсь –
ти всміхаєшся в сні,
з тебе можна писати ікони.
Я на тебе молюсь
і, здається мені,
я тебе не покину ніколи.

А на вогник свічі знов метелик летить
І у полум'ї з болем згорає.
А за ним ще один, над безоднею снів,
Не втрачає надії - кружляє.

Приспів:
Я ж на тебе дивлюсь –
ти всміхаєшся в сні,
з тебе можна писати ікони.
Я на тебе молюсь
і, здається мені,
я тебе не покину ніколи.

Я на тебе молюсь
і, здається мені,
я тебе не покину ніколи.

Я накрию тебе пелюстками троянд,
з вуст солодких зірву поцілунок.
Залишаю на спомин кохання дурман,
а в душі щастя випитий трунок.

Приспів:
І на тебе дивлюсь –
ти всміхаєшся в сні,
з тебе можна писати ікони.
Я на тебе молюсь
і, здається мені,
я тебе не покину ніколи.

Ще світанок не встиг пробудитись зі сну,
Ще під росами сплять дивні квіти.
Я свічу погашу, непомітно піду.
Тихо так, щоб тебе не збудити.

Приспів:
І ще раз подивлюсь –
ти всміхаєшся в сні,
з тебе можна писати  ікони.
Я за тебе молюсь і, здається мені,
Ти мене не покинеш ніколи.
Я за тебе молюсь і, здається мені,
Ти мене не покинеш ніколи.

Поділитись сторінкою: