Пісня покинутого немовляти

Мамочко, ненько, моя матусю,
Я ще маленьке, та маю душу.
Серце хутенько б'є кулачатком...
Як я без тебе? Як я без татка?

Я ще не вмію слова стулити -
Ані проклясти, ані простити!
Що ж ти не любиш мене ні крихти?-
Я ж за тобою не  можу бігти.

Я твоя рання самотня пташка,
Крильця з пелюшок  вирвати важко.
Аби  розбити своє нещастя,
Я ще не вмію з  гніздечка  впасти.

Станеш фатоньку білу вдягати -
Я пташенятком влечу до хати.
І твоє серце хапну у жменьку -
Мучся, матусю, мучся рідненька!

А як заснете під  рушниками,
Я потихеньку ляжу між вами -
Буду світити пам'яті свічку
У твою чорну шлюбную нічку.

Не відречешся кревного болю.
Я ж тобі, мамцю, витопчу долю :
Ніжками тупці, ніжками тупці -
І... простягаю до тебе руці.

Поділитись сторінкою: