Елегія

Іще годину, ще хвилину –
Пожовкне листя і спаде;
На голім дереві в садочку
Листок застряне де-не-де.
Іще годину, ще хвилину –
І жизні на землі нема...
Дмухне метіль, мороз ударе,
Під снігом все схова зима.
Іще годину, ще хвилину –
І роки молодість умчать;
Ввігнеться спина, стан спадеться,
Жадання в грудях замовчать.
В холодній ямі домовину
Холодним снігом занесе;
Надії втіха, радість сміха –
Пропало все, пропало все...

Поділитись сторінкою: