Ага мила

Сиджу я край віконечка,
На зорі споглядаю,
Сиджу я край віконечка,
Та й так собі гадаю.

Чи прийдеш, мила, ти, чи ні,  |
Що часто так мені снишся? -   |
Підходжу ближче до вікна,     |
А ти стоїш, смієшся.          | 2

Ага, мила! Ага, мила!
Як тяжко виглядати,
Личко твоє помарніло,
Красоньки не пізнати.

Тож  дай, мила, уста свої,    |
Нехай ще раз поцілую,         |
Серце моє горить вогнем,      | (2)
Любов до тебе я чую.          |

Любов-кохання, мов той цвіт,
Що зрання розцвітає,
Як той метелик  на весні,
Що зрання відлітає.

Тож бережіть серця свої,       |
Щоб не кохалися зрання,        |
Бо розцвітуть сади навесні,-   | (2)
Не вернеться кохання.          |

Ага, мила! Ага, мила!
Як тяжко виглядати,
Личко твоє помарніло,
Красоньки не пізнати.

Тож  дай, мила, уста свої,     |
Нехай ще раз поцілую,          |
Серце моє горить вогнем,       | (2)
Любов до тебе я чую.           |

Поділитись сторінкою: