Іван Козловський

Видатний український співак, народний артист СРСР, Герой Соціалістичної праці, лауреат двох Сталінських премій та Державної премії УРСР ім. Т.Г.Шевченка. Мав надзвичайно красивий голос світлого сріблястого тембру, широкого діапазону з вільним верхнім регістром. Висока художня і технічна майстерність, безустанні творчі пошуки – такі були характерні риси співака.

Перейти до списку пісень >>

Дати життя: 24.03.1900 - 16.12.1993
Місце народження: с. Мар'янівка на Білоцерківщині теперішньої Київської області.

Біографія

24 березня 1900-го року народився видатний український оперний співак (ліричний тенор) Іван Семенович Козловський. Видатний представник вітчизняної вокальної школи володів голосом ніжного тембру, широкого діапазону, його виконанню були притаманні емоційність, легкість і теплота звучання, майстерність сценічного перевтілення.

Попри свою цілком заслужену популярність, світову славу, численні нагороди і престижні відзнаки, Іван Семенович Козловський завжди і всюди залишався людиною, і не лише людиною-космополітом, яка, досягши певних рубежів і становища, могла спокійно і цілком комфортно почуватися у "загальноросійському ("загальносоюзному") морі". Співак усе своє життя був і залишався свідомим українцем, непересічним знавцем української музики, активнийм її пропагандистом, відомим виконавцем українських народних пісень.

Співак свідомо сповідував відоме апокрифічне гасло вітчизняного патріота-мецената Є.Х.Чикаленка: "Любити Україну треба не лише до глибини душі, але й до глибини кишені". Будучи людиною (за радянськими стандартами) доволі заможною, І.С.Козловський ніколи не забував і завжди підтримував своїх земляків, а в його рідній Мар'янівці на Київщині коштом славетного співака постала спеціалізована музична школа. Благородну справу, якій Іван Семенович віддавав чимало сил та енергії, а також власних коштів, продовжує по смерті співака благодійний фонд "Прем'єра", створений у 1995 р., що носить його ім'я. (Детальніше тут...)

Прослухати деякі записи: ukrsong.narod.ru

---

І. С. Козловський народився в селі Мар'янівка біля м. Біла Церква. У 8 років хлопчика прийняли співаком у Михайлівський Златоверхий монастир, де він прожив близько десяти років. Сімнадцятилітнім юнаком Іван прийшов у Київський музично-драматичний інститут, а наприкінці 1918 року почав співати в Полтавському музично-драматичному театрі. Служба в Червоній армії тимчасово перервала його артистичну діяльність. Лише один раз червоноармієць І. Козловський на запрошення адміністрації оперного театру замінив хворого артиста і виступив в опері Ш. Гуно "Фауст". Учасник цього спектаклю – відомий співак Платон Цесевич передбачив молодому співаку блискуче майбутнє. Слова ці виявилися пророчими. закінчивши службу в Червоній армії, І. С. Козловський вступає до оперного театру. Участь у спектаклях Харківського і Свердловського театрів опери і балету передує вступу в трупу Большого театру СРСР у 1926 році. Перша, виконана ним на столичній сцені, невелика партія Юродивого в опері "Борис Годунов" М. Мусоргського стала однією з центральних у спектаклі. І. С. Козловський проспівав понад 50 найрізноманітніших партій: від мудрого старця Берендея в опері "Снігурочка" Н. Римського-Корсакова до юного Ромео в "Ромео і Джульєтті" Ш. Гуно. Різноманітною була концертна діяльність И. С. Козловського. У його репертуарі – класичні твори Моцарта, Бетховена, Шуберта, Шумана, Лисенка, Гулака-Артемовського, Глинки, Даргомижського, Бородіна, Чайковського, Листа, Рахманінова; вокальні твори радянських композиторів; українські й російські народні пісні та романси.

Протягом декількох років І. С. Козловський був художнім керівником організованого за його ініціативою Державного ансамблю опери, де здійснив низку постановок.

Надзвичайно красивий голос світлого сріблястого тембру, широкого диапазону з вільним верхнім регістром, висока художня і технічна майстерність, безустанні творчі пошуки – такі були характерні риси співака.

Не зважаючи на те, що Козловський мав всесвітню славу, був відзначений найвищими радянськими нагородами, його важко назвати щасливою людиною. Внаслідок цькування він дуже рано (в 54 роки, хоча з успіхом виступав до 87-ми років) змушений був піти з Большого театру.

Його ніколи не випускали за кордон в розвинені країни. Адже по той бік "залізної завіси" жив (ніхто в СРСР цього не знав), інший знаменитий співак Козловський – Федір Семенович, рідний брат Івана Семеновича. 1919 року він виїхав на гастролі до Європи з хором Кошиця, і коли прийшла звістка, що червона Росія окупувала Україну, відмовився (як і весь склад хору) повернутися на Батьківщину. (Це була велика таємниця Івана Семеновича, про яку він не міг говорити навіть з найближчими друзями). Федір Семенович до останніх своїх днів був священиком поблизу Нью-Йорку.

Не був Іван Семенович щасливим і в особистому житті. Розлучившись з першою дружиною, він пов'язав життя з актрисою Г.Сергєєвою (1914-2000), яка народила йому двох дочок, та під старість покинула його, так що Козловський доживав свої дні зовсім самотнім... Іван Семенович – як і брат, також глибоко віруюча людина, – мріяв завершити свій вік у монастирі. Але цьому не випало збутися.

Варто зауважити, що Козловський був великим українським патріотом. Україна завжди посідала найважливіше місце в його серці. Іван Семенович підтримував найтісніші зв'язки з київськими митцями ба навіть із земляками-мар'янівцями. У його московській квартирі завжди лунала українська мова. Серед репертуару співака були "політично небезпечні" українські твори: "Мені однаково" на слова Т.Г.Шевченка, пісні українських січових стрільців (із дещо зміненим текстом) тощо. Іван Семенович заповів поховати себе в рідній Мар'янівці, сам вибрав місце для могили, але й останню волю митця не було виконано: великий українець знайшов свій останній притулок на офіціозному Новодівичому цвинтарі в Москві.

Московські шовіністи від мистецтва робили і роблять все, щоб викреслити українську сторінку біографії Козловського. Насамперед це стосується видання його українських творів. Якщо оперні арії чи романси російською мовою можна купити в Москві на кожному кроці, то українські твори неможливо знайти ніде ні за які гроші, хоча на них існує величезний попит. Деякі його найкращі записи українською мовою (див. дискографію) не перевидавались по 50-60 років. Лише завдяки старанням доньки Анни Іванівни та Президенту Фонду Козловського Бели Руденко 24 березня 2004 р. нарешті відбулася презентація подвійного компакт-диску з українськими творами у виконанні Івана Семеновича, який московська фірма MOROZ Records, на жаль, зробила дуже недбало.

Вельми красномовними є більшість виданих у Москві біографій Козловського. В одній з довгого переліку композиторів меломан може дізнатися навіть, що Козловський виконував твори Шапоріна та Власова, проте у списку немає... українських класиків Гулака-Артемовського та Лисенка. Автор іншої пише, що "с большим мастерством исполняет И. С. Козловский русские старинные романсы" – та йому "невідомо", що співак тричі записував один лише славетний український романс "Коли розлучаються двоє", інші українські твори цього жанру. Здебільше пишуть, що Козловський (який переїхав у Москву вже сформованим, відомим співаком, солістом оперного театру столиці України, маючи 26 років) "является ярким представителем русской вокальной школы" (!). В останні роки шовіністичне нахабство перейшло усі межі – в Москві співакові вже навіть... змінено національність. Він тепер не "советский" чи хоча б "российский" (строго коректно було б "украинский и российский", а... "русский" певец.

Але викреслити Івана Семеновича Козловського з великої когорти визначних митців-українців не вдасться нікому.

Український репертуар Івана Козловського та його записи (далеко не всі)

• Партія Андрія в опері С.Гулака-Артемовського "Запорожець за Дунаєм".
• Партія Петра в опері М.Лисенка "Наталка Полтавка".
• Партія Левка в опері М.Лисенка "Утоплена".
• Партія Андрія в опері М.Аркаса "Катерина".
• Партія Йонтека в опері "Галька" С.Монюшка українською мовою. (Харків, 1924).
• Дует Оксани і Андрія з 2-ї дії опери "Запорожець за Дунаєм" (із З.Гайдай). Запис вистави Київського державного театру опери та балету. Диригент В.Тольба. 1950 р.
• Арія Андрія з хором з 3-ї дії опери "Запорожець за Дунаєм" ("Блаженний день, блаженний час"). Запис вистави Київського ТОБ 1950 р.
• Сонце низенько. (Пісня Петра з опери М.Лисенка "Наталка Полтавка")
• Сонце низенько, вечір близенько. (Пісня Петра з опери М.Лисенка "Наталка Полтавка"). У супроводі Державної капели бандуристів УРСР.
• Ой, я нещасний. (Пісня Петра з опери М.Лисенка "Наталка Полтавка").
• Монолог і пісня Петра ("Ой не шуми, луже") з опери М.Лисенка "Наталка Полтавка". Запис вистави Київського державного театру опери та балету. Диригент Б.Чистяков. 1951 р.
• Фінальна пісня Петра з хором ("Де згода в сімействі") з опери М.Лисенка "Наталка Полтавка". (Нове рішення фіналу опери, якого немає в канонічному варіанті, і яке І.С. запропонував у 1971 р. під час московських гастролей Полтавського державного українського музично-драматичного театру ім. М.В.Гоголя, у виставах якого Козловський брав участь).
• Реве та стогне Дніпр широкий. (Слова Т.Шевченка, муз. Д.Крижанівського). Акомпанує на гітарі Олександр Іванов-Крамськой.
• Мені однаково. (Слова Т.Шевченка, музика М.Лисенка). Оркестр Большого театра СССР.
• І широкую долину. (Слова Т.Шевченка, музика М.Лисенка). Дует з О.Басистюк. М.Фіхтенгольц (скрипка), В.Симон (віолончель), Н.Вальтер (фортепіано).
• Скажи мені правду. (Українська народна пісня). Дует з О.Басистюк. А.Корнеев (флейта), Л.Снєгирьова (арфа), М.Мунтян (челеста).
• Огні горять, музика грає. (Слова Т.Шевченка, музика М.Лисенка). Оркестр Большого театра СССР.
• По садочку хожу. (Українська народна пісня). М.Сорокоумовська (арфа), чоловіча група хору Центрального телебачення і Всесоюзного радіо.
• Дивлюсь я на небо. (Слова М.Петренка, муз. Л.Александрової). У супроводі Державної капели бандуристів УРСР.
• Українські народні колядки у виконанні І.С.Козловського:
  • Іде звізда чудна.
  • Ірод-цар.
  • Добрий вечір (з Є.Охотніковою та Л.Олешковичем).
  • Нова рада (з Р. та К.Лісіциан).
  • По всьому світу (з Р. та К.Лісіциан).
• Чорнії брови, карії очі. (Слова К.Думитрашка, муз. Д.Бонковського). У супроводі Державної капели бандуристів УРСР.
• Ой, зійди, зійди, ясен місяцю. (Українська народна пісня). У супроводі Державної капели бандуристів УРСР.
• Їхав козак на війноньку. З оркестром Московської держфілармонії (пласт. № 10674); інший варіант – у супроводі Державної капели бандуристів УРСР (пласт. № 36529). "Цензурний" варіант пісні М.Гайворонського (очолював духовий оркестр легіону Українських Січових Стрільців, тобто українського підрозділу в складі австрійської армії за часів І-ї світової війни) "Їхав стрілець на війноньку".
• Засвистали козаченьки. (Українська народна пісня; приписується напівлегендарній співачці та поетесі Марусі, або Марії Гордіївні, Чурай, що жила в Полтаві в середині 17 ст.). У супроводі Державної капели бандуристів УРСР.
• Зозуля кувала.
• Гуляв чумак на риночку. (Українська народна пісня). У супроводі Державної капели бандуристів УРСР.
• Ой, у полі озерце. (Українська народна пісня). У супроводі Державної капели бандуристів УРСР.
• Коли розлучаються двоє. (Слова Г.Гейне, укр. переклад М.Славінського, муз. М.Лисенка). Дует, три варіанти – із М.Гришком, Ан. Івановим та Б.Гмирею. Відповідно записи 1935, 1950 та 1957 р.
• Де ти бродиш, моя доле. (Муз. Марка Кропивницького, обробка для голосу і ф-но В.Заремби.) Дует із М.Д.Михайловим. Наум Вальтер – ф-но.
• Я другої не любив, та й любить не буду. (Дует з Л.Фірстовою).
• Ой, у полі криниченька. (Українська народна пісня). У супроводі Державної капели бандуристів УРСР.
• Без тебе, Олесю. Наум Вальтер – ф-но.
• Стоїть гора високая. (Слова Л.Глібова, музика народна). Є два варіанти: у супроводі Державної капели бандуристів УРСР (кращий) та у супроводі Отдельного показательного оркестра Министерства обороны СССР (дир. – Н.Назаров).
• Гей, на високій полонині. У супроводі Закарпатського народного хору. (Пласт. № 24387) .
• У бесіді з другима. У супроводі Закарпатського народного хору.
• На місточку. (Муз. А.Філіпенка, сл. Г.Бойка). Дитяча, у супроводі дитячого хору м. Калінінграду. Худ. кер. А.Чмерев, дир. Ю.Силантьев. Кінець 50-х рр.
• Соловейко. (Муз. А.Філіпенка). Дитяча, у супроводі дитячого хору м. Калінінграда. (?)
• Перепілка. (Польська дитяча пісня українською мовою).
• Сусідко. (Українська народна пісня). Хор хлопчиків п/к Віктора Попова.
• Глибока кирниця. (Українська народна пісня). Хор хлопчиків п/к Віктора Попова.
• Ой, чий то кінь стоїть. (Імовірно у супроводі того ж хору).
• Несе Галя воду. (Імовірно у супроводі того ж хору).
• Не щебечи, соловейку. (Слова В.Забіли, муз. М.Глінки).
• Ой, у полі вітер віє. (Українська народна пісня). Дует з Б.Гмирею. (Єдине джерело – пластинка 1957 р. № 28128).
• Повій, вітре на Вкраїну. (Слова С.Руданського, муз. Л.Александрової). Ансамбль народних інструментів п/к Ніколая Нєкрасова. (Пластинка 1945 р. № 12542/43).
• Київські каштани. (Пластинка № Д-22612) (?)
• Ой, зійди, зійди, ясен місяцю. (Українська народна пісня). У супроводі Державної капели бандуристів УРСР.
• Чуєш, брате мій. (Слова Б.Лепкого, муз. народна). А капела, у супроводі Державної капели бандуристів УРСР. (одне з найкращих виконань цієї знаменитої пісні, яку записували дуже багато українських співаків).
• Ой, дівчино, шумить гай. (Українська народна пісня). Тріо з Г.Ковальовою та Д.Кадніковим.
• Не стелись, барвінку. (Слова В.Сосюри, муз. О.Зноско-Боровського). З квартетом ім. М.Лисенка. (Пластинка № 33Д-00025844).
• Попід яром річка. (Слова М.Гірника, муз. Ю.Єлевтерова). З квартетом ім. М.Лисенка. (Пластинка № 33Д-00025843).

Джерело: http://ukrsong.narod.ru/htmls/kozlov.html

1. Олександр (гість) 13.05.2010 11:45     Тут пісні http://music.tonnel.ru/?l=music&alb=35483 http://music.tonnel.ru/?l=music&alb=35493	0/0