Іван Брязун

надав Микола Рудаков

Біографія

Брязун Іван Іванович народився 5 січня 1941 року на славному Запорожжі. Отож, мабуть, недарма статуру і голос має козацький. Співав з дитинства, бо ріс у співочому селі Новоселівці,що неподалік Гуляйполя. Незважаючи на воєнне лихоліття та повоєнну скруту, його земляки завжди співали, гуртуючись вечорами на вулицях, вигонах. Тож пісня запала в душу з перших років свідомого життя. Творчий дебют відбувся під час служби в армії. На огляді солдатської художньої самодіяльності його помітили і запросили до Ансамблю пісні і танцю Київського військового округу, де згодом Іван Брязун став солістом.

А потім — здобуття професійних навичок у Київській консерваторії у класі народного артиста України Василя Козерацького. По закінченні навчання три роки працював у Львівській опері, про що з теплотою згадує й понині. Тут співав провідні партії у виставах "Наталка Полтавка", "Запорожець за Дунаєм", "Русалка", " Циганський барон" та багатьох інших. І.Брязун - співак від Бога. Захоплююсь його творчістю, громадською позицією, високим професіоналізмом, мудрою виваженістю, непоказним патріотизмом.

Більше чверті віку (з 1974) працював він солістом Київської Національної філармонії. Об'їздив всю Україну і півсвіту. Здобув велику популярність, шану і любов слухачів.

За кордоном вперше побував (ще студентом) у складі славнозвісного хору імені Г. Верьовки. Два місяці виступали українські митці на сценах Канади і Мексики. А потім, як соліст, Іван Брязун співав у Польщі, Чехії, Словаччині, Бельгії, Франції, Німеччині, Росії, Білорусі, в країнах Балтії... Уже тоді переконався, що українська пісня має неабиякий вплив на зарубіжного слухача. Для неї не існує кордонів і митниць. Пісня завжди кликала Івана Брязуна в дорогу. Без перебільшення можна сказати, що його знають у кожному місті і селі. Але, на жаль, співак, якого люблять в Україні і далеко за її межами, не здобув належного офіційного визнання в рідній державі. Але, на думку самого Івана Івановича, хоча і не здобув ніяких відзнак від держави, щира вдячність глядачів — то найвища йому нагорода. З величезним задоволенням він працює зараз у школах Києва і області. Залучення школярів до української класики, орієнтація їх на серйозні національні музичні твори, врешті, естетичне їх виховання - то насолода для справжнього митця, яким є Іван Брязун.

В його репертуарі багато українських народних пісень, російських та неаполітанських, пісень інших народів світу. Він - універсальний артист, бо співає класичні і естрадні твори, як під супровід оркестру чи фортепіано, так і сам акомпанує на баяні.

Івана Брязуна хвилює засилля на нашій сцені непрофесіоналів, "фанерників", "шептунів". Його турбує, що у важкі часи, коли багатьом людям недоступне спілкування з піснею у концертних залах, то вона має більше звучати на радіо, телебаченні. На превеликий жаль, цього бракує сьогодні. Комерціалізація робить свою чорну справу, забиваючи голови і душі юних шлягерами-одноденками.

Але за натурою Іван Брязун - оптиміст. Сповідуючи ідеї добра і краси, часто безоплатно виступає за програмами діяльності Міжнародного доброчинного фонду "Українська хата"- в селах, школах, військових частинах, пансіонатах для літніх людей. Працює і з творчою молоддю - постійний член журі Всеукраїнського фестивалю мистецтв "Майбутнє України – діти". Пише і сам музику.

Лауреат Всесоюзних та республіканських конкурсів.Лауреат Міжнародної премії за доброчинність МДФ "Українська хата"(2012).

Похований в колумбарії Байкового кладовища Києва.

Підготував Микола Рудаков

Сторінки в інтернеті:
  • http:www.facebook.com/xata