Василь Лебедєв-Кумач

Лауреат Державної премії СРСР.
Відомий радянський поет. Автор популярних радянських пісень

Перейти до списку пісень >>

Дати життя: 05.08.1898 - 1949
Місце народження: м.Москва (Російська імперія)
Адреса: м.Москва (СРСР)

Біографія

Василь Іванович Лебедєв-Кумач народився у Москві в родині шевця. Свої поетичні здібності виявив вже під час навчання в гімназії. Перші вірші були надруковані 1916 року в журналах "Ежемесячний журнал" та "Гермес" (переклади із Горація). Навчався на історико-філологічному факультеті Московського державного університету, працював у військовому відділі Агіт-РОСТА. В ці роки з'явився його псевдонім -Кумач.

В 1922 році В. Лебедєв-Кумач брав участь у створенні першого радянського сатиричного журналу "Крокодил", де пропрацював дванадцять років. Його твори друкувались в багатьох інших періодичних виданнях, виходили окремими збірками. Багато писав для театру, працюючи головним чином в галузі естрадного жанру. Значному поетичному успіхові сприяла його співдружність з відомим майстром музики і масового пісенного жанру композитором Ісааком Дунаєвським. Десятки їхніх пісень вперше прозвучали в популярних тоді кінофільмах. Успіх поета не був випадковим, бо в його піснях, написаних зрозумілою і схвильованою мовою, знаходили відображення думки і почуття простих людей.

Пісенна майстерність В. Лебедєва-Кумача складалась у співавторстві з відомими композиторами - братами Покрас, М. Блантером, О. Новиковим, К. Листовим, О. Олександровим, Ю. Мілютіним, В. Соловйовим-Сєдим та іншими.

В 1939 році В. Лебедєв-Кумач брав участь у радянському поході в Західну Україну і Західну Білорусь. Вірші, присвячені приєднанню Західної України пройняті любов'ю до України, її народу. Він автор віршованої промови "Народ не забув свого Тараса" (1939).

Його легендарна "Священная война" (1941) стала бойовим гімном, що піднімав людей на подвиги. Масовими тиражами друкувалися поштові листівки з віршами Лебедєва -Кумача. Невтомно працював він як автор плакатів у "Окнах ТАСС". Поєднував творчу роботу з активною державною і громадською діяльністю.

Після війни почав писати поему про своє дитинство. Проте тяжка хвороба передчасно забрала поета з життя. Він помер п'ятдесятирічним у розквіті творчих сил.

Лауреат Державної премії СРСР. Нагороджений орденами - Трудового Червоного Прапора, Знак Пошани, Червоної Зірки, медалями.