На головну сторінку
Дізнатися більше

Михайло Вербицький



Михайло Вербицький
Отець Михайло Вербицький
Отець Михайло Вербицький — композитор, громадський діяч, автор гімну України "Ще не вмерла Україна".

Перейти до списку пісень >>

Дати життя: 04.03.1815 - 07.12.1870
Місце народження: с. Явірник Руський, Лемкiвщина, терени сучасної Польщі

Біографія

Михайло Вербицький народився 4 березня 1815 року у селі Явірник Руський, на Лемкiвщинi, де його батько Михайло був священиком. Коли Михайлові виповнилося 10 років, помер батько і ним та його молодшим братом Володиславом заопікувався їх далекий родич перемишльський владика Іван Снігурський, один з найяскравіших діячів Української греко-католицької церкви.

У 1828 році при перемишльській катедрі владика Іван Снігурський заснував хор, а згодом і музичну школу, в яких співав і навчався Михайло. Уже на Великдень наступного 1829 року цей хор з великим успіхом дебютував в урочистому богослуженні, де Вербицький разом з Іваном Лаврівським виступили як солісти. Побачивши такий блискучий результат, Іван Снігурський запрошує з Чехії кваліфікованого диригента і композитора Алоїза Нанке: у Нанке Михайло Вербицький отримав ґрунтовну музичну освіту, зокрема, з композиції. Безперечно, важливе значення для формування Вербицького як композитора мав репертуар хору, в якому були як твори віденських класиків Й. Гайдна, В.А. Моцарта, так і музика композиторів "золотої доби" української музики — М. Березовського та Д. Бортнянського.

Саме духовні концерти Бортнянського найбільше вплинули на музику Західної України і світогляд Вербицького зокрема. Адже тоді, коли в церквах панувало одноголосся (самолівка) та простеньке двоголосся (єрусалимка), творчість Бортнянського представила високопрофесійне багатоголосся.

Згодом Михайло Вербицький вступає до Львівської духовної семінарії. Заняття музикою не перериваються: керує хором семінарії, опановує гру на гітарі, яка супроводжувала його протягом усього життя. Численні твори, перекладені або створені ним для гітари, здобули широку популярність у галицькому домашньому музикуванні. До нашого часу зберігся створене ним "Поученіє Хітари", яке стало першим подібним посібником в Україні.

У другій половині сорокових років Михайло Вербицький звертається до релігійної музики — і в цей період пише повну Літургію на мішаний хор (1847), яка і сьогодні звучить у багатьох церквах Західної України. Окрім Літургії, він створює знамените "Ангел вопіяше" та інші церковні композиції.

Коли наприкінці сорокових років налагоджується активне театральне життя, Вербицький одразу ж заходився писати музичні номери до українських театральних вистав. П'єси, що ставились на театральних сценах Львова і Галичини, здебільшого були перекладами як з української драматургії та літератури, так і з польської, французької та австрійсько-німецької драматургії. Музика у цих п'єсах відігравала дуже важливу роль, оскільки вносила у вистави яскравий емоційний елемент, а також наближувала чужомовні сюжети до українського колориту. Тому навіть досить посередні п'єси саме завдяки музиці Вербицького здобували велику популярність. Вербицький написав музику до понад 20 вистав. У цей час Вербицький створив музику до таких вистав як "Верховинці", "Козак і охотник", "Проциха", "Жовнір-чарівник" тощо.

Однак політичні події повернулися так, що 1848-49 роки стали початком і завершенням першого етапу відродження українського театру, тож протягом декількох років Вербицький не писав музики до п'єс. У 60-х роках композитор знову звертається до жанру співогри, бо у Львові був відкритий театр "Руської Бесіди". Для цього театру Вербицький пише побутову мелодраму "Підгіряни", одну з найпопулярніших п'єс композитора, згодом "Сільські пленіпотенти", "Простачку", "В людях ангел, не жена, вдома з мужем сатана" тощо.

Складні життєві обставини відтягнули висвячення на священика, — і щойно 1850 року він отримує єрейські свячення. Кілька років йому доводилося переїжджати з однієї сільської парохії на іншу, аж поки 1856 року він не осів у селі Млинах на Яворівщині, де прожив решту свого життя. Та матеріальні нестатки і тут не покидали його.

Дата створення гімну "Ще не вмерла Україна" залишається покищо дискусійною. Тривалий час вважалося, що твір був створений 1862—1863 року, але без відповідних наукових аргументів. Текст П. Чубинського у Галичині вперше був опублікований у грудневому числі часопису "Мета", який фактично вийшов близько 15 січня 1864 року. І тому, ймовірно, це власне і наштовхнуло о. Михайла, або ж йому було замовлено перемишльською "Громадою" написати патріотичну пісню. Хоча, можливо, що Вербицький скористався наддніпрянською публікацією тексту. Відразу після створення пісня "Ще не вмерла Україна" набула великої популярності серед свідомої молоді Галичини.

В останні роки життя композитор займався педагогічною діяльністю, писав статті, творив музику. Серед його учнів були отці-композитори Віктор Матюк і Порфирій Бажанський. Помер Михайло Вербицький 1870 року в Млинах, проживши лише 55 років.

Джерела:

1. http://uk.wikipedia.org/wiki/

2. Енциклопедія українознавства. — Львів: НТШ, 1993.

3. Митці України. Енциклопедичний довідник. — К.: Українська енциклопедія, 1992.

4. Українська музична література від найдавніших часів до першої половини ХХ століття: Навчальний посібник. У трьох частинах. Ч.2.Кн.1 / Авторський колектив під керівництвом Л.Яросевич. - Тернопіль, 2002

  ПІСНІ
НазваСлова / МузикаАльбомA Файли  Рік  #
 Буде жити Україна! О. Винник / М. Вербицький    7004
 В нашім серці Україна! Т. Поправка / М. Вербицький     490
 Встала мати Україна Д. Павличко / М. Вербицький     6395
 Гімн дітей України П. Чубинський / М. Вербицький    32162
 Гімн народу України В. Мельников / М. Вербицький     2194
 Гімн України народні, П. Чубинський / М. Вербицький +   48898
 Не загине Україна і не втратить волі! М. Рох / М. Вербицький    3648
 Новий гімн України Юрко Стрєлков-Серга / М. Вербицький     25954
 Так, не вмерла Україна Індивід / М. Вербицький     4109
 Честь і слава Україні! П. Іллєнко / М. Вербицький     2222
 Ще не вмерла Україна
 (Національний Гімн (Славень) України)
П. Чубинський, С. Данилович / М. Вербицький 4      1509680
 Аби побачити пояснення малюнків у колонці "Файли", підведіть курсор мишки до малюнка.      
Не знайшли пісні, але самі маєте текст чи аудіо? Додавайте її сюди або надсилайте на емейл!
Таким чином ви долучитеся до розвитку сайту та поділитеся улюбленим текстом з іншими!


Дані додано:  14.04.2004
Відредаґовано: 03.07.2008
Переглядів: 79296



  Виправлення та доповнення     ПРАВИЛА!     ДЕ СКАЧАТИ mp3 ?!
[cховати]
10. пуська (гість) 29.09.2009 18:39    
М вербицький супер
0/0

9. Элка (гість) 15.01.2009 13:48    
Хто чтото знает про Вербицького напишите.РLEASE)
0/0

8. дімка (гість) 17.12.2008 16:46    
а скачати його можливо?
0/0

7. Наталія (гість) 15.12.2008 19:15    
Привіт всім. Я тут перший раз. І хочу запитати, може хтось знає де можна знайти характеристику творів М. Вербицького.?????
0/0

6. АнькА (гість) 02.04.2008 19:38    
[i]Слушайте, а где можно перевести эту статью???Незнаете?...Мне просто нужно на английский язык реферат написать...
0/0

5. Саша (гість) 17.11.2007 20:43    
може хтось має біографію про Вербицького???

Anrzej: вже є
0/0

4. Галя (гість) 18.10.2007 22:56    
Привіт усім хто читає цей сайт
я шукаю справжніх друзів і молодих патріотів нашої України хто шукаї подружку прошу пишіть на мій емейл
0/0

3. Олеся (гість) 05.05.2005 16:28    
Де я можу скачати музику гімну?Для лекції концерту по Вербицькому?
0/0

2. Петро Кокор (гість) 13.02.2005 17:47    
Якщо можете помістіть на сторінці або перешліть мені ноти гімну

bohdanko (модератор): Ноти до пісні-гимну "Ще не вмерла Україна"
вже є на сторінці у додатку (відразу після основоного тексту). Успіхів!
0/0

1. Андрій (гість) 09.02.2005 21:38    
Дуже прикро що так мало знають про спадщину Михайла Вербицького. Хотів би побажати творцям сайту успіхів у їхній праці. Також прошу вас подавайте більше творів наших композиторів. Спадщина М. Вербицького не обмежується виключно музикою до гімну " Ще не вмерла України" але це прекрасні твори про які у нас на жаль ніхто не знає. Думаю ви отримаєте велику кількість вдячних листів коли зможете представити на загал невідоме нашої музичної культури. Буду радий вам у тому допомогти.
Студент Львівської державної академії ім. М. В. Лисенка Андрій Лехтеров.
0/0



  Адреса цієї сторінки: https://www.pisni.org.ua/persons/184.html

 ВХІД
Е-мейл: 
Пароль: 
  Забули пароль?
  
  ПІДПИШІТЬСЯ! ГРУПИ У СОЦМЕРЕЖАХ
FB