Левко Дутковський

Біографія

Дутковський Левко Тарасович (9. 04. 1943, смт. Кути Івано–Франківської обл.) — український композитор. Засновник ВІА "Смерічка" (1966) Вижницьгого районного Будинку культури Чернівецької обл. Народний артист України (1997). Закінчив Мукачівське музпедучилище (1963) та Київський інститут культури (1987, масова режисура). Автор багатьох популярних естрадних пісень. Почесний громадянин м. Вижниці (1994). Живе й працює у м. Чернівцях.

ВІА "Смерічка" під керівництвом Левка Дутковського (золотий вік "Смерічки", 1966–1973): художник–модельєр — Алла Дутковська, перша солістка — Лідія Шевченко, вокалісти жіночого ансамблю — Раїса Хотимська, Марія Наголюк, Стелла Фрунзе, Ніна Цопа, Алла Ольшанська, Неля Чабанова, Зоя Маслова, Одарка Джурумія, Галина Мокрецова; музиканти біг–біт–групи: Олексій Гончарук — вокал, ритм–гітара; Олександр Шкляр — соло–гітара, саксофон; Юрій Шорін — барабани; Віктор Музичко — бас–гітара, вокал; Валерій Бурмич і Леонід Сіренко — духові; Левко Дутковський — клавіші, вокал. Від 1968 — солісти–вокалісти Марічка Ісак, Володимир Матвієвський, Віталій Середа, Володимир Михайлюк, Василь Зінкевич, від листопада 1969 — Назарій Яремчук,від 1972 — Мирослава Єжеленко, від 1973 — Людмила Артеменко, Анастасія Лазарук (нині відома поп–співачка у Румунії ).

Говорячи ппро Левка, варто завше згадати й його дружину Аллу Дутковську. Дутковська Алла Борисівна (15. 08. 1949, м. Вінниця — 19. 06. 2004, м. Чернівці) — український художник–модельєр, сценограф, педагог, митець–новатор. Заслужений діяч мистецтв України (1998). Закінчила (1970) Вижницьке училище прикладного та декоративного мистецтва (відділ художнього моделювання та конструювання одягу), Одеський педінститут (1985, факультет художньої графіки). Похована на алеї слави міського цвинтаря у м. Чернівцях.

Вона створила перші естрадні сценічні костюми для ВІА "Смерічка", Назарія Яремчука, Василя Зінкевича, Софії Ротару, ВІА "Черемош", "Червона рута", "Жива вода", Павла Дворського, Ауріки та Лідії Ротару, Іво Бобула.

Інформацію подав: Михайло Маслій