Милозвучності їх не позичати. Багатство вигуків, купа синонімів ледь не до кожного слова і величезний запас фразеологізмів, від яких по підлозі від сміху качаєшся - і це є.
Але є в нашої рідної мови і проблеми - із функціональністю. Так, порівнюючи її з російською, інколи приходжу до висновку, що останньою деякі складі думки і просто фрази висловлювати легше. Спочатку думав, що це лише від недостатнього знання рідної мови. Згодом ця теза частково підтвердилася. Але лише частково.
Один з таких "проколів": рос. плачущий - що плаче, рос. смеющийся - що сміється, рос. нагибающийся вперед человек - ...
Бачите? Прошу допомогти - підказати, мо" чогось не знаю, подати свої зауваження до нашого правопису - якщо такі є.

P.S. Нічого страшного тут немає - мова має бути функціональною, має розвиватися. Конструктивна критика - це краще, аніж бажання деяких проффффесорів поміняти в окремих словах окремі літери, в той час як правопис потребує серйозної роботи, серйозних змін. Напрацювавши добірку пропозицій тут, можна буде йти далі.

Ви абсолютно праві. Є у нас така маленька проблемка. Але в рос. мові є багацько інших недоліків, тому, я не переймаюсь через цей факт. Якщо порівнювати таким чином рос. і франц. чи англ. - то, гадаю, Ви так само не зможете перекласти це В ТОЧНОСТІ ДОСЛІВНО. Але це не означає, що ті мови є якісь недорозвинені. Просто вони інші, і говорять у них іншими зворотами. От і все.

Цього я і боявся - не вигородити якусь мову перед іншою маємо, а зробити свою кращою! До проблем рос. мови мені діла нема, бо вона не моя. А українська моя, і окрім неї мене інші не цікавлять. Бо я не філолог.

п.Сумко! Ви мене не зовсім точно зрозуміли, вірніше, можливо, до кінця не уважно прочитали мій пост. Я ж порівнювала і з іншими мовами. І саме основне: В УКРАЇНСЬКІЙ (або будь-якій іншій) МОВІ НЕМАЄ ПРОБЛЕМ! ТОМУ, ЩО ВОНА ПРОСТО МАЄ СВОЇ ЗВОРОТИ, ДО ЯКИХ ТРЕБА ЗВИКНУТИ, бо ми в повсякденному житті просто не слідкуємо за тим, якими зворотами говоримо - а треба було б! Сподіваюсь, Ви мене вже зрозумієте ПРАВИЛЬНО, що те, що ДОСЛІВНО щось не перекладається - це НЕ ПРОБЛЕМА! Просто ми користуємся іншими зворотами.

===не вигородити якусь мову перед іншою маємо, а зробити свою кращою===
Невже недоліком є те, що замість одного російського треба вжити 2 українські. Зате на мою думку по-нашому зрозуміліше.
Це ріже вухо перших 3 рази після спілкування російською або слухання російської. Я завжди так говорю і немаю жодних проблем із тим.

ПРАВИЛЬНО СКАЗАНО:
=== В УКРАЇНСЬКІЙ (або будь-якій іншій) МОВІ НЕМАЄ ПРОБЛЕМ!===
є проблеми із поширенням тут іншої(самі знаєте якої) мови.

Москальської(не могла втриматися щоб не написати).

Я до того, що якби ви не знали російського аналога, то українське було би абсолютно правомірне і раціональне.(згадайте, що як ми перекладаємо на англ. і з англ. таких проблем не виникає)

Я до того, що вся проблема знову ж таки зводиться до російської мови.

Є така річ, як описано в першому пості, і ще кілька аналогічних (зараз не пригадаю яких саме). Але, наскільки я знаю, якшо є однаковий текст написаний українською та російською мовами, то український виходить на 3-5% коротшим

Звели все до загальнотеоретичного рівня. Але це нічого.
З викладеного вище роблю висновок про те, що п. Нацпатріотка і п. StarochКа вважають, ніби мова - будь-яка - в принципі не може мати недоліків, бо люди, які нею спілкуються, нічого іншого, а отже - і кращого, - й помислити не можуть. Але це якщо вони знають лише рідну мову. Ми ж з вами маємо можливість порівнювати, відкинувши назад недоречний тут метод абстрагування. Недоречний, бо який же сенс їздити на старому велосипеді, коли, прийнявши спадщину, можна кататися на новому, мотивуючи це небажанням оформлювати зайві документи?(вибачте за тупий приклад).
В англійської, між іншим, як і в ін. германських, також є свої козирі, наприклад, основний спосіб словотворення - через приплюсування закінчень. Дуже функціонально.
Ви знаєте. Я тут подумав і зрозумів, що, коли йти за такою логікою, треба б з усіх мов взяти найкраще і зробити такого собі франкенлінгва. А навіщо? Адже життя прекрасне саме своєю різноманітністю! Добалакався...

P.S. Це все вплив т. зв. столиці України. Я сам з-під Києва, а в ньому навчаюся. От і донавчався... А вас російська мова в Києві ще не задовбала? Я спочатку також був доволі толерантним, а потім так мені стало образливо! Що ж це, думаю, твориться, коли українцеві в Києві менше волі рідної мови почути, аніж росіянинові російської! Адже то моє біологічне, соціальне право - послуговуватися рідною мовою. Кожен громадянин має його. Хто такий крутий забрав у мене, в представника титульної нації це право - на моїй же землі? та ще й кричить, мовляв, на це право права у вас нема, бо інакше реалізація нашого права буде не повною! - Та вона тут і не має бут повною! Чи ви забули, де знаходитеся?! Та ж ви на чужій землі!

Вибачте за зайві слова.

це не зайві слова. Це якраз те, що мене теж найбільше болить.

А теж може не дуже в тему, але ви би знали як мені разить вухо те славнозвісне ПРІВ'ЄТ, замість нашого милозвучного ПРИВІТ!
І це тільки те, що найчастіше можна почути, але ж таких прикладів безліч. Що будемо з цим робити? Як перевиховати націю???

На відміну від економічних, такі проекти ДУЖЕ довгострокові навіть за тоталітарних режимів. Про демократичні я вже й не кажу. А якщо не братися за це на державному рінві, то й взагалі нічого в найближчі 150 років чекати не варто. От такі от пироги.

Єдине, що залишається робити - з головою поринути в егоцентризм й, не зважаючи ні на кого, жити у згоді зі своєю совістю. Жертвувати нею заради загальноприйнятих, але не прийнятних для мене стандартів не збираюся. І це стосується не лише мовного питання.

От,а на державному рівні цього не станеться ніколи!
Якби їм дали волю, вони б тут все що ще залишилося українського -русифікували!

Недавно трапився на очі вислів Шарля Бернара:
Людина, яка живе у країні, але не спілкується мової цієї країни - або гість, або завайовник, або насповна розуму

Мені здається що до них 2 останніх варіанти підходить найбільше.

webmaster, чому не можна редагувати. Хтось подумає, що я безграмотна, а я просто по ґудзиках тих шо тре не попадаю.

я щось придумаю...
наприклад, після додавання повідомлення виведу ще одне вікно "ВИ ВПЕВНЕНІ?? ..."

Яка важлива дискусія!
Біда наша засіла в нашій же психіці (душі). За триста літ тиску та психіка деформувалася так, що ми не просто оглядаємося на "старшого брата" (а що він скаже? а як там у нього?) - ми вже й голови не можемо наперед повернути, та так і ходимо "налєво равняйсь".
Перша помилка - принципова: перекладати слово в слово - значить калічити мову, на яку перекладаєш. В кожній мові є свій хід і вислів думки, і коли він ПОСЛІВНО триста літ переноситься в іншу мову, то вся ця інша мова стає вже не природною мовою, а перекладом з чужої. Не дивлячись на це, українська ще й сьогодні зберігає свої переваги над російською (на цю тему див. http://www.freewebs.com/propovidi/dopysy/trylis3.htm). І лаконічніша вона не на 3-5, а на всі 10%, це я вам кажу як професійний перекладач.
Друга помилка - наведений п. Сумко(м?) приклад: всі оті -ущие, -ющиеся, -авшиеся, -вавшиеся та безліч інших неоковирних суфіксів допікають самим москвинам - а ви їх намагаєтесь перекласти, замість того щоб висловити думку справжньою українською.
Але - де та справжня? Ото ж бо. Навіть живучи під Києвом, можна читати Стефаника, Лесю, Тараса, а коли вже кортить чогось чужого, то принаймні в перекладах Лукаша чи Перепаді. Просто покладіть собі за принцип і за велику втіху - читати, слухати й практикувати не жахливе київське укр-россперанто, а вишукану вкраїнську. Побачите, є й прекрасні зразки, є й кому їх цінувати. Побачите, як це гарно.

"Що будемо з цим робити? Як перевиховати націю???" - писала StarochKa.
Думаю, не останнє місце в цих процесах повинна зіграти освітня політика, зокрема те, що російськомовні дит. садки, школи та виші перетворили на україномовні. Але в результаті, якщо старше покоління (в моєму регіоні) здебільшого вільно послуговується як українською, так і російською, то сьогоднішнім 18-20-літнім це вже важко. Російської вони не знають, їм важко читати чи висловлюватись російською. Я вважаю, що це погано. Тим більше, що говорити "прівєт" вони не перестали

Росіянам ще гірше: зовсім не тямлять в українській. От нещасні...

Така реакція на мою репліку мене абсолютно не здивувала. Чогось подібного я й очікувала. Але все-таки вважаю, що знання інших мов, крім рідної, збагачує людину, відкриває нові, широкі можливості. (Думаю, шановний ДідВасиль як професійний перекладач і знавець мов тут зі мною не буде сперечатись ) Крім того, вважаю недоречним ототожнювати ситуацію із знанням мови сусіда в Україні і в Росії.

===я щось придумаю...
наприклад, після додавання повідомлення виведу ще одне вікно "ВИ ВПЕВНЕНІ?? ..."===
дуже смішно!!!

===Росіянам ще гірше: зовсім не тямлять в українській. От нещасні...===
Або не хочуть тямити, але в будь-якому випадку - це їхній вибір.

"Або не хочуть тямити, але в будь-якому випадку - це їхній вибір."
Вибір, можливо, і їхній - але те, що вони починають ПРИМУШУВАТИ мене на МОЇЙ території, на МОЇЙ землі говорити кацапською - то це мені геть ЗОВСІМ не подобається! Я, звичайно, не та, яку ПРИМУСИШ , але тільки те, що вони чимдалі, тим нахабнішими стають - то ФАКТ. Я вже розповідала історію, як мені довелось їхати до Московії із кацапом, і розповідала про його вислів, який я ніколи не забуду: "Зачем вам укрАинский, когда вы знаете русский?"
Тут є над чим подумати. І я захотіла зробити все можливе, щоб ЗАБУТИ ту мову! На щастя, дещо виходить . Якщо б вони качали права лише ТАМ, у сєбя на Масковіі, то я б ніц проти не мала, але коли воно звертається до мене в Україні і говорить "ґаварі са мной на рускам" - то в мене просто починаються БІСИКИ!
Вибачте, якщо образила чиїсь почуття у висловах.

І до п.Сумко(-а?): головне те, щоб українці не вважали те, що їхня мова послуговується іншими зворотами, - якимись недоліками мови. Бо це все ж є ЗОВСІМ інша мова. Але з іншої сторони - якщо мова є живою, то вона розвивається! Тому, можете придумувати щось НОВЕ(нові слова, звороти) - це нормально, але не топчіть те, що є. А є мова БЕЗ недоліків, яку просто є куди розвивати.

Немає мови без недоліків.
І через це всі непорозуміння.
Справжня мова - це природний продукт природного розвитку етносу. Як усякий витвір Природи, вона далеко досконаліша, ніж аналогічні штучні витвори (есперанто, математика та інші сконструйовані знакові системи), але водночас і далеко складніша. Та складність відбиває реальну складність світу, в якому твориться мова, його мінливість, неоднозначність. Отже така мова ПРИНЦИПОВО не може бути абсолютно довершеною й бездоганною, вона вічно змінюється, вдосконалюється, деградує - залежно від реальних обставин...
Саме тому мови дуже різні! І найкращі, як на мене, ті, де менше походила рука вчених мовознавців, - такі мови, вдосконалені природним шляхом, відрізняються від штучних або муштрованих мов, як жива квітка - від паперової.

===Росіянам ще гірше: зовсім не тямлять в українській. От нещасні...===
= Або не хочуть тямити, але в будь-якому випадку - це їхній вибір. =

От-от. Вони мають вибір, а ми що? Бо істота, яка не має вибору - це тварина або раб. Вибір - це привілей вільної людини.
Хто ж насправді вільний - хто знає свою одну, єдину й незамінну, чи хто знає дві, три, десять?
Відповідь та сама: вільний той, хто має вибір.
Але коли людина володіє українською й російською, але "на людях" користується тільки російською (впізнаєте сучасника?), то ця людина не тільки не вільна й не має вибору, а ще й мученик - носить у голові непотрібний тягар, який її тільки дискредитує.

Сумко, ви почали дуже класну тему, що правда в оригіналі її не продовжили. Спробуйте сформулювати задумку - те до чого треба дійти і можливо буде цікавіше.

ДідВасиль:
"старшого брата"
хіба? я звичайно в історії мало тямлю, та здається то сильно вирісший молодший.

Чомусь у російськомовних українців не виникає бажання через повагу до мене перейти до укр.мови. Не кажучи вже про москаликів.

Треба придумати як швидко виділяти потрібні думки бо мене харить читати всю тему.

= ="старшого брата"
хіба? я звичайно в історії мало тямлю, та здається то сильно вирісший молодший.= =

Саме тому я його й у лапки взяв. Виросло аж до неба...

Діду. Дякую за посилання.
Саме зараз вже півроку я посилено вчу українську.
Мені трохе легше, тому що мої дід та баба говорили українською, тому деякі обороти я знаю з дитинства. Але майже 30 років мовлення російською дається взнаки. Тому проблема "перекладаю в голові" для мене досі актуальна, хоча вже не так сильно, як це було ще рік тому. Головне - бажання.
Буду вдячний за ще які-небудь посилання.

" "молодший брат", "старший брат" "-ці вирази нав'язані нам ще за "сов"є"тів".
Це інша країна-Росія (невже хроніка історії не доводить цього?!),яка є загарбник, кат, гнобитель України.

Lesnichiy,
Ви проходите абсолютно неминучий етап розвитку ВСІХ пост-совіцьких українців, навіть тих, хто виріс десь у гуцульському селі. Всі ми народилися й виросли за московського соціалізму, котрий, як придивитися пильно, продовжується й тепер. Усі ми - тільки різною мірою - користуємося мовою, тяжко скаліченою трьохсотлітнім московським тиском. Страх, підкуп, прямі й непрямі заборони, потужні й пащекуваті російськомовні ЗМІ - ось основні засоби мордування нашої мови (хіба тільки мови?).
Наша багатюща мова сьогодні 1) нормативно не впорядкована 2) практично захаращена русизмами, і то не тільки в лексиці. І самі ми, хороші й пухнасті, звикли до глибокої і всебічної мовної недбалості.
ТИМ НЕ МЕНШ! Маємо всі можливості повернутися до чистоти. Просто треба зрозуміти, що це
1) необхідно;
2) нелегко;
3) нешвидко;
4) гідно людини.
Цей шлях непростий, потребує і натхнення, і терпіння. А ще толерантності - і до людей, і до себе. Щодо толерантності - прочитайте О. Донія "Хай живе суржик!" (є в Інеті) і раз назавжди забороніть собі оте мовне чистоплюйство, коли людина соромиться своєї недосконалої мови, а потім, коли вже "вигавкається" й почуває себе знавцем, прискіпливо виловлює трісочки в чужому оці...
Взагалі кажучи, мову не варто "вчити", "вивчати". Нею треба спілкуватись - це й буде найкраще навчання. Секрет лиш у тому, щоб спілкуватися з ким треба. А це, на моє переконання, наша класична література та наш феноменальний фольклор. Ці джерела сьогодні шанують небагато українців, але саме серед них слід шукати живого спілкування. Вони його всі потребують саме тому, що їх небагато.

Дякую за корисні поради
На роботі в мене є дві людини, які розмовляють зі мною українською, тому пораду "спілкуватися" я частково виконую, хоча й розумію, що цього недостатньо.
Щодо суржика. Теж цікава думка, тому що особисто я дійсно намагаюсь його не використовувати, щоб не наражатися на посмішки. А кров в мене кипуча, можу й відповісти так, що мало не здасться, хоча вік вже далеко не хлоп`ячий .
Добре, намагатимусь бути толерантним. Хоча інколи я був би радий, якщо якийсь "чистоплюй" мені зробить зауваження, або ненав`язливо поправить яку-небудь "резыну" на "гуму" (це реальний приклад, щоправда я сам був у ролі чистоплюя)

Далі. Ви говорили, що працюєте перекладачем. Вчора був у книгарні (в Києві біля ст.М.Лівобережна) - книжок українською, практично немає. Будь-яка класіка - все російською.
Мені здається, що таке становище робиться навмисно за допомогою двох чинників.
Перший - відсутність справжньої уваги держави до друку книжок українською.
Другий - відсутність замовлень перекладів.

Ще. На сайті http://www.maidan.org.ua/static/news/2007/1178994521.html є посилання на статті С.Караванського. Як ви до ставитесь до нього?

Наведу приклад освітянської праці Караванського.

"ПРОВАДЖЕННЯ чи СУДОЧИНСТВО?
Чи можна “з маху” зрозуміти, що значить слово провадження? Його найчастіше вживано з додатком: провадження робіт, провадження слідства тощо. Окремою одиницею це слово практично незрозуміле. Що ж роблять наші вчені юристи? Затим що це слово відповідає в наведених виразах російському производство, вони перекладають производство (судове) як провадження. Але слово производство в російській юридичній практиці утворилося скороченням слова судопроизводство. Производство із судопроизводства - це не провадження, а судочинство. Росіяни скорочують судопроизводство (6 складів), а ми судочинство (4 склади) - ні. І коли вираз ”провадження справи закінчено” можна терпіти, то вираз “Почалося судове провадження” і подібні вирази звучать по-нашому карикатурно. Тут треба сказати просто “Розпочато судочинство”.

P.S. Приклад наведено для того, щоб ті, хто полінувався зазирнути у посилання, все ж мали можливість зрозуміти про що йде мова