Починається робота над виданням "Співаника ураїнського лицаря". Ідея - виборати 100 вартісних українських пісень, набрати ноти для менш відомих та акорди для тих що на слуху і поширити для використання. Збираємо ідеї по структурі (які мають бути розділи), перелік побажаних пісень для поширення та волонтерів для роботи над проектом. Приблизний графік роботи - до 15 квітня узгодити структуру, до 1 травня - перелік пісень, до 15 травня - зібрати всі обрані пісня та передати Богдану для макетування. 1 червня подати на друк.
Попередній мінімальний тираж - 1000 примірників, кількіст сторнок - 120. формат А5. До пісень бажано подавати не лише авторство, а й джерело (звідки взято), хто підібрав, коротку анотацію. відгуки пишіть тут, або на www.ozo.org.ua (про пісеник). Інфу скидайте на мою скриньку.

Я вже збираю докупи ідеї, гортаю пісенники...
Нарід, приєднуйтесь до обговорення!

Можливо перша ідея буде смішною...
Зробити нормальне переплетення (блокове, чи як там воно називається). Тобто шоб книжку можна було розкрити, покласти і руки залишались вільними

Ну і малюночки. Гарні малюночки потрібні.

може б пояснити, в чому полягають українські засади лицарства, чи це буде мавпування Європи?

до гостя:
не зовсім зрозуміло про Европу, але якщо це про т.зв. "лицарські бої", які в останнім часом стали дуже популярні - то ні.
У нашому випадку ходить дещо про інші засади

повідомлення відредагував

а що ж ті лицарі роблять лицарського, як не б'ються за прекрасних панночок і не шукають таємничий кубок?

Даремно Ви так. Подивіться, хто перемагає у номінації "Галицький лицар". Вони тепер ганяють не за панночками, а за грошима. Та, думаю, проект на них не розрахований. Від себе запропонував би обовязковий розділ "Пиймо, браття...". Бо наш лицар без кухля чи чарки не асоціюється.

Лицар сьогодні - це не дядько з мечем чи з кухлем пива, а мужня людина, яка повсякденно бореться за правду і за свій рідний край: за збереження найкращих його традицій, за рідну мову й віру, за справжню свободу (політичну, фінансову й культурну) свого народу... І бореться за це він працею, гуртуючись із однодумцями...

Це - мої міркування над тим, як у сучасних умовах можна трактувати деякі із правил Лицарського закону: "Будь завжди приготований, завжди при зброї... Будь готовий обороняти свою батьківщину... Честь батьківщини борони своїм життям."
Більше про Лицарський закон читайте тут >>.

Ось мої 4 групи тез щодо наповнення нового пісенника (співаника):

1) Вважаю, що там мають бути цікаві сучасні та найкращі давніші (мабуть, з менш відомих) українські пісні такого типу:
1.1) патріотичні пісні (про збройну чи ідейну боротьбу, або й просто хороші);
1.2) філософські пісні, які піднімають “бойовий” дух;
1.3) веселі, жартівливі та мандрівні пісні (щоб у дорозі чи в тривозі розважитись);
1.4) пісні про кохання.

2) Вибирати варто пісні:
2.1) які добре співаються або гуртом навіть без інструментального супроводу, або солістом із супроводом.
2.2) відомі (меншу кількість) і хороші невідомі чи маловідомі (більшу кількість).

3) До невідомих пісень найкраще давати і ноти (по можливості), і акорди. До відомих давати акорди.

4) Думаю, рейтингова система сайту допоможе нам підібрати потрібні пісні. Тільки треба буде додатково оцінити якість підбору акордів та набору нот.

Запрошую всіх активних учасників і гостей до обговорення теми, у тому числі й наведених мною 4-х груп тез щодо концепції співаника.

Ідея дуже сподобалась. Чим зможу, тим і допоможу.

Лицарські співаники лежать тут-
http://polyhymnion.org/torban/sarmaticae.html
http://polyhymnion.org/torban/ruthenicae.html
http://polyhymnion.org/lieder/ukrainian.html

Ясно, лицар збирає квіти для вінка на могилу України і співає патріотично про це. Бореться, працює... загальники з посібника молодого фюрера суму, з підручників ссср. Може б вказати три-чотири конкретні справи, які лицарі постійно роблять, крім того, що дихають для України?

"bohdanko" (модератор):
Ось 4 конкретні справи (згідно з "Лицарським законом")
1) Допоможи тому, хто потрапив у біду і сам оборонитися не може – чи ти звичайний громадянин на вулиці, чи ти чиновник у держаних кабінетах і коридорах...
2) Розмовляй з співгромадянами тільки рідною (українською) мовою, відкрито визнавай свою Віру, будь у цьому прикладом для ближніх;
3) Активно займайся в одній зі спортивних секцій (найкраще – у секції бойових мистецтв); загартовуючи своє тіло і характер, думай не лише про себе, але й про кожного ближнього, якого зможеш оборонити;
4) Візьми активну участь у корисній громадській справі: наприклад, у проекті «Українські пісні» http://pisni.org.ua або у черговій Помаранчевій революції (якщо така буде)...

До речі, всі наступні дискусійні коментарі на тему лицарства і патріотизму швидше всього будуть перенесені звідси на сторінку "Про Лицарство", бо тут обговорюється інша тема.

Замовлення для *Богданко*-
обов*язково мати ноти для НАРОДНИХ пісень.
Бо попса їх постійно вбиває.

Загалом ідея Богдана є цікава. Простра структура на 4 розділи (патріотичні, філосовські, жартівливі та про кохання) досить хороша. З цього вигялдає, що в кожному розділі мапє бути +/- 25 пісень. Пропоную починати обговорювати їх перелік.

Чи можу я мати честь, щоб мою пісню включили до цього співаника?

Пісня "Самотній співак..."
Автор Патлатий, або ж Самотній співак
Самотній співак...
Не має кому, немає де і як,
він співати пісні.

Цвіте в полі мак, а чубатий козак
На воронім коні
Приснився мені.

І здається мені,
Що це я на коні,
Коли стою у вікні.
І співаю пісні.

Невизнаний кобзар
Йде бити татар
Своїм співом, голосом своїм,
І йде співати їм.

Знайдеться москаль,
Що подивиться в даль,
Та й і скаже: Співаки такії нові,
Потрібні нам в Москві.

Не покину я Львів,
Щоб їхать до москалів,
Чи у Київ, Злотоверхий Київ,
Триматимусь рідних країв,
Триматимусь рідних кущів,
Триматимусь рідних полів.

Моя на текст Петра Гулака-Ординця мусить бути в такому співанику-

*Жила колись на Вкраїні
дівчина Наталя.
Полюбив козак Наталю,
а вона москаля.

Зарубив козак москаля,
а в нього стріляють.
Безталанні українці,
що долі не мають...*

боюся, що ті вірші ще трохи тре підшліфувати...

Вважаю, що у згаданий пісенник варто давати лише ті пісні, які вже успішно пройшли випробування часом (хоч би й коротке випробування) у громадських середовищах, що можуть підтвердити конкретні активні люди.

Найбільше із усього вище написаного мені сподобалася назва! Просто чудово — "Співаник українського лицаря". Також гарна ідея, думаю, щодо тематики (патріотизм, філософія, мандри та любов).
Щодо загальної характеристики пісень. Хотілося б щоб це були не пісні-туга за Героїчною боротьбою, а скоріше заклик не бути СЬОГОДНІ "прадідів великих, правнуками поганими". Ну скільки можна співати із закликом "гасити москалів"? Невже хтось думає, що це нині наші найбільші вороги?
Кожного дня українців зменшується на 1500 осіб, кожна друга молода подружня пара розлучається, а кожна третя не може мати дітей... російськомовні українці вже ліпше знають англійську мову ніж рідну, подивіться у що вдягаються і на кого хочуть бути схожими малі українці?..
А ми все співаємо про москалів...
Отже, пропоную підібрати ті пісні, які направлені більше в майбутнє та актуальні і зрозумілі сьогоденню.
Актуальні теми:
+ Україна — єдина!
+ Спілкуйся рідною мовою
+ Будь готовим захищати Батьківщину
+ Шануй своїх батьків
Та інші ідеалістично-патріотичні теми

"bohdanko" (модератор): Підтримую.

таки добра штука - плюралізм

Книга повинна єднати. І підбірка пісень має бути відповідною. Вважаю, що книгу не варто ділити на якісь розділи -- хай жодна тематика не виділяється, хай всі вони переплітаються одна з одною, а видно буде тільки одну -- Любов. Любов до коханої, до друга-брата, до України.
Я живу в Харкові і постійно дивуюся, як українці (російськомовні українці, як їх називають), відштовхуючи реагують на будь-які прояви відкритого українства, справжнього патріотизму. Цей парадокс, мабуть, пояснити неможливо, хоча його причина загальновідома -- совєцьке вдовбування. Але вони закохані в пісні Океану Ельзи чи ТарТаку, плачуть під "Вону" Єремії. Я сам нещодавно почав відкривати для себе рідну культуру, культуру власного народу!! Почав і закохався. Так от треба, щоб якомога більше людей привідкривали для себе двері у цей рідний, але незнаний (жах!) світ. І ми НЕ МАЄМО ПРАВА відлякувати цих українців від їхнього світу.
Хай вони ознайомляться з тими піснями, які вже чули здаля, які вже полюбилися, але ще не засвоїлися, з тими, які готові сприйняти. Це мають бути загальноукраїнські пісні, народні, популярні, студентські, близькі і прийнятні для кожного українця, незалежно від сповідуваних ним ідей. Коли він сприйме, засвоїть, полюбить ці твори, він почне шукати інші, заглиблюючись, розкриваючи для себе світ рідної культури! І повірте, скоро він вже співатиме і повстанські пісні і зареєструється на цьому сайті . Оце мета! Адже ви ж не для себе цей пісенник складаєте, друзі.
Конкретно в збірку пропоную включити пісні Володимира Івасюка, Василя Чудика (моє останнє відкриття), народні пісні і звісно ж різноманітні сучасні пісні.

У минулому порозуміння не знайти.

Христос Воскрес!

Славку, а до чого тут лицарство, якщо пісні просто українські? Може іншу назву вибрати, а то в мене асоціюється слово лицар все-таки з середньовіччям, з служінням дамі серця та Батьківщині, зрештою з Лицарськими баладами, однак аж ніяк не з тими піснями, які на слуху. Вони не є лицарськими. Тобто вони хоорші, однак не відповідають духу лицарства.

Ага! То треба просто поговорити, що кожен розуміє під назвою лицарство. Як на мене існують 2о сновні траткування: середньовічне (імені там якоїсь дами, похмура доля, філософсько-світоглядні розмірковування і таке подібне). Сучасне - вірність обов`язку, як визначальна ознака лицаря. Таке трактування не відкидає тих же дам, але наголоси серед репертуару робляться на описах героїки, з присвятою побратимству, вітчизні, зброї-коняці тощо.

Друзі! Отсе дуже визначна риса українців - в носі як той співаник називтиметься (хоя я адекватних пропозицій не чув). Давайте пісні вибирати, структуру обговорювати а не язиками чесати. Тільки пісні справід мають відкривати Україну в її героїчній та оптимістичній іпостатсі. Осоюбливо чекаю інформації від друга з Харкова.

Хлопці! Є такий чудовий народний хор "Гомін", який співає вже більше як 30 років. Його керівник, музикант і етнограф Ященко Леопольд Іванович має силу-силенну народних пісень різних регіонів України з нотами (для хорового співу). Якщо вам ще потрібні пісні, то пишіть, я би могла з ним поговорити і дістати різних українських пісень.

Звичайно, Оленко, треба. Діставай чим шивдше! дякую за ініціативу

Ой вже давно шось таке треба зробити.Бо пропадем без таких ідей як "ксьондзові качата"

Дійсно давно вже час до конкретики переходити!

Чомусь схиляюся до думки, що найкраща структура для такого видання полягає у її відсутності. Мені здається, що пісні не мають бути розділені за тематикою, хай вони краще будуть перемішані, і це їх і об'єднуватиме! Людина, далека від, наприклад, повстанських (чи й просто виражено патріотичних) пісень, може їх не прочитає, від чого втратить і вона, і ми. Тобто, як на мене, в змісті має бути просто пару десятків пісень без будь-яких розділів чи категорій.

Щодо оформлення. Воно повинно бути перш за все зручним для читання, гри на гітарі. Тобто шрифт має бути досить великим, а одна пісня повинна займати не більше одного розвороту, щоб не треба було гортати книжку в пошуках продовження тексту чи табів. Якісь малюночки (окрім, звісно, обкладинки) вважаю не потрібними, хоча розумне вживання декоративних елементів при оформленні сторінки (смужечок в колонтитулі сторінки, наприклад) є доцільним.

Та це все лірика. Найвідповідальніше і найважливіше питання -- у виборі пісень. Справа досить делікатна і дуже відповідальна (даруйте за тавтологію). Мабуть, впевнено можу порадити "Вону" Плача Єремії. Цю пісню чули (хоч дехто може й здаля) люблять ВСІ і ВСЮДИ. До речі, на мою думку, саме ця пісня -- дуже гарний приклад того, як в пісню про любов вплітається ниточка патріотизму, прояву національної свідомості ("по русифікованих містах"), хоча зміст ніби й далекий від цієї теми. Та десь воно торкає. І торкає там, де треба.

Більше конструктивізму і конкретики!
Цей сайт доводить, що треба працювати -- це дає плоди!

P.S. Назва з лицарем мені теж не до вподоби.

Я зробив перелік пісень у "Співаник українського лицаря", які варто публікувати - http://www.pisni.org.ua/arview.php?type=ar&id=86
Зміни і доповнення у список будуть внесені згідно з виправленнями і доповненнями у коментарях на сторінці списку.
Обговорення можливе тут або на сторінці списку. Чекаю виправлень і доповнень до списку.

Перечитав перелік і з'ясував, що з 90 пісень чув щонайбільше 20... Стало сумно.

Люди, давайте з'ясуємо мету цього видання! Для кого ми його робимо? Для себе? А чи не простіше просто відвідати цей сайт?

Нещодавно на нашому книжковому ринку (в Харкові є великий книжковий ринок "Балка") відкрився лоток із українськими книгами, дисками, яких ніде більше неможливо відшукати в мільйонному місті. Біля нього завжди повно людей!!! Ці люди (та й не лише ці) люблять Україну, її мову, пісню, не менше, ніж українці, наприклад, у Львові. Але таку книжку вони б не купили, бо більшість пісень їм не знайома (і не знайома не тому, що не хотіли почути, а тому, що просто не мали такої можливості!!), а витрачати гроші за пару пісень навряд чи хтось буде...
Якщо ж буде 70 відомих, популярних (хай навіть попсових!) пісень, то книга буде куплена, вона познайомить людину з тими 20ма невідомими їй піснями, зацікавить, і людина відкриє для себе ще один рівень світу української пісні, історії, традицій, стане більш свідомою, обізнаною і сильнішою національно.
Оце буде і об'єднання нації, і розвиток демократії у понівечених есесесером головах, і багато чого іншого, на жаль, нині настільки заїждженого політиками, що про це можна говорити тільки з помішкою крізь гіркі-гіркі сльози... І це буде РЕАЛЬНА справа і реальна користь! І для харків'янина, і львів'янина... Для так всіма нами коханої України.

А варитися щоразу в тому самому -- "ви москалі -- ви западенці" -- "слава УПА! -- геть бандери!" -- ДОСИТЬ!
Це нікому не приносить користі і надзвичайно шкодить Україні. Її треба сприймати ВСЮ, ГЛОБАЛЬНО і враховувати (і тим перевиховувати) думку навіть тих, хто два слова не може зв'язати українською, як би жахливо це не сприймалося кимось.
Потрібно бути терпимим і пам'ятати, що ми всі українці! Дуже різні -- історію не перепишеш, але ці відмінності будуть поступово стиратися, сгладжуватися -- це головна умова розвитку єдиної Української Держави!!! І ми повинні цьому сприяти