На головну сторінку

"Вишневий пиріг" в Рівному

(Репортаж)

"Вишневий пиріг" новорічний

Зустріч Нового року у рівненському Народному домі поєднала людей різних професій: учителів шкіл та викладачів ВНЗ, музикантів, художників, журналістів, представників політичних партій та усіх тих, хто не байдужий до української пісні, музики, художнього слова. Новорічна вечірка відбулася в рамках мандрівного мистецького проекту товариства "Вишнева гора" "Вишневий пиріг" (керівник Юрій Дяченко).

В процесі знайомства та представлення тих, хто завітав на новорічний "Вишневий пиріг", виявилося, що в цьому тісному дружному колі зібралося чимало цікавих і талановитих особистостей. Тож протягом усієї новорічної ночі місце на сцені змінювали з авторською піснею Наталка Дяченко та Юрко Семенчук, з народною – Раїса Цапун, Марія Немиро, Ольга Дем’янчук, Людмила Марчук та інші учасники вечірки. А їх було чимало. Адже організатори свята влаштували пісенний конкурс. Новорічні пісенні номери підготували також Мирослава Фірчук та п. Іван Кур’яник, а приз глядацьких симпатій завоював Марат Михайлович Сиротенко з Дубенщини, названий так батьком на честь побратима-француза. Частий гість і однодумець "Вишневого пирога" Олександр Скарбарчук на цей раз не лише знайомив з бойовим мистецтвом Спас, а й завоював прихильність залу співом. Пані Марія Немиро презентувала свою збірку легенд, притч, переказів і казок "Відлуння віків". Сюрпризом для усіх стали розважальні номери мім-дуету "Наступний крок" у складі Наталі Козел і Наталі Гуц. В новорічну ніч сталося диво: міми заговорили – привітали всіх гостей. А яке ж новорічне свято без танцю? Художник та архітектор Станіслав Журавський з Прикарпаття станцював з Мирославою Фірчук аргентинське танго. Вправлене в рамки літературної вікторини у виконанні Людмили Марчук звучало поетичне слово різних авторів. Загалом було гарне, невимушене спілкування, звучали тости й найкращі побажання. Опівночі новий, 2008 рік зустріли з бенгальськими вогнями, келихами шампанського біля пам’ятника Симону Петлюрі гучними побажаннями та щедрівками. Новорічна ніч поєднала у дружнє коло людей, деякі з яких раніше не знали одне одного, а головне – стала початком єднання рівненської інтелігенції, яка поставила собі за ціль відроджувати кращі українські народні традиції. Учасники новорічного пирога – люди різного віку, різних професій. Та усіх поєднала любов до народної пісні, українського поетичного слова.


Сам же пиріг – смачний, пахучий і незвичний – ще гарячим принесла на вечірку чарівна рівнянка Галина Литвинчук, яка потрапила на "Вишневий пиріг" уперше разом з Вадимом, молодим чоловіком з Новосибірська. Отож можна сказати, що "пиріг" стає міжнародним! :-)

Марина Мартиненко та Наталя Повчанка, м. Рівне




"Вишневий пиріг" різдвяний

Увечері 10 січня до рівненського Народного дому почали сходитися люди. Не на партійні збори, конференцію чи іншу політичну акцію, як це, зазвичай, було останні декілька років, а на Різдвяну вечірку "Вишневий пиріг". І ті рівняни, котрі прийшли на цю святкову вечірку в рамках мистецького проекту громадської організації "Товариство "Вишнева гора", не пошкодували.

Своїм враженням про цю вечірку поділилася глядачка Наталя Нугманова: "Це було як захоплююча книга, коли кожна наступна сторінка відкриває щось нове й не менш цікаве, ніж те, що було на попередніх. І хочеться гортати й гортати далі. Ми помітили, що наприкінці вечірки організатори трохи занепокоїлись і почали скорочувати програму, яка тривала вже третю годину. Та час минув так непомітно, що люди готові були слухати ще й ще".

Розпочалася вечірка рідними автентичними колядками й віншуваннями у виконанні відомого у Рівному й Україні фольклорного колективу "Веснянка". Ведуча – журналістка й письменниця Людмила Марчук – поінформувала присутніх про проект "Вишневий пиріг", в рамках якого Різдвяна вечірка у Народному домі була вже шостою на Рівненщині. Далі була прем’єра пісні рівненської авторки Наталі Дяченко: гурт "Вишнева гора" у мінімальному складі – Тетяни Батейко й Мирослави Толочик в супроводі гітари Сергія Мартинюка – заспівали пісню "Радуйся". Від прекрасно-щемливої мелодії у виконанні володарок "барвистого вокалу" (пригадую, що на перших афішах гурту був надпис "концерт для барвистого вокалу та чорно-білих клавіш", і розумію: як влучно сказано!) серце квітло, завмирало й муркотіло… Коли почала співати Юлія Тимочко, знову завмерло серце від "Різдвяної", а ще колядки й народної "Іванку, Іванку", виконаних без супроводу справді фантастичним вокалом Юлії… Далі зал гучно й дружно підтримав дитячий гурт "Намисто" – двох старшокласниць і дівчаток молодшого шкільного віку, які згодом взяли участь у конкурсі колядок. Катя Курилюк із районного містечка Костополя стала відкриттям вечірки й завоювала симпатії глядача та солісток "Вишневої гори". А вокальні й артистичні дані Іванки Грицюк оцінила відома фольклорна виконавиця Раїса Цапун.

Щодо конкурсу колядок серед глядачів, то проводив його колоритний вусатий Дідух, роль якого зіграв архітектор і художник Станіслав Журавський, представивши кожного виконавця і вручивши подарунки – кожному учаснику конкурсу великий пакунок смачної випічки від ВАТ "Поліссяхліб". Підсумки конкурсу підводили та коментували фольклористи-етнографи Раїса Цапун та Марія Немиро. Остання у кількахвилинний виступ зуміла вмістити колосальну інформацію, яку люди слухали, затамувавши подих: йшлося про історію Дідуха, який з’явився в результаті трьох еволюційних проривів, здійснених нашими далекими предками.

Своєрідним "музичним марципаном" (так називають організатори щось особливе серед музичних номерів) стала спільна робота фольклористки Раїса Цапун та етно-естрадного гурту "Вишнева гора" - старовинна колядка "Ой Василю, Васильчику", яка зірвала чи не найбільші оплески.

Надзвичайно тепло сприйняв зал акустичний дует інструменталістів Андрія Сачеви (скрипка) та Олександра Покотилюка (гітара), який грав імпровізаційну музику власного авторства.

Згадали і про національного поета-героя Василя Стуса, 70-річчя якого в Україні відзначали якраз на православне Різдво – 8 січня. У виконанні Людмили Марчук прозвучали тверді й сильні, немов стиснутий кулак, Стусові поетичні рядки. І зал знову завмер.

Кульмінацією вечірки став її фінал – "Святвечір": у дивовижний, древній, сакральний мотив "Свят вечор, свят, пчоляная матка веде пчоленятка…" у виконанні дзвінкоголосої "Веснянки" органічно вплелась авторська музика Наталі Дяченко в неповторній імпровізаційній манері солісток "Вишневої гори" в супроводі повного інструментального складу.

Після завершення програми до мене підійшов голова Асоціації бойових мистецтв "Спас" Сашко Скарбарчук, щоб поділитися враженнями: "Уже тільки заради фінальної пісні сюди потрібно було прийти! Я думав, що вершина такого плану музики в "Тартака", але тут крутіше!"

Організатори проекту "Вишневий пиріг" переконалися, що і у виборі формату вечірок, і у "начинці" вечірок рідним, глибинно народним вони не помилилися. Прощаючись, вони сказали глядачу, що вже став своїм: "До нових зустрічей!" А нова зустріч вже на порозі. Неподалік від Рівного у селі Забороль на Водохреща відбудеться сьома вишнева вечірка.

Уляна Устиненко, м. Рівне.


Статтю ввів: Anrzej  20.01.2008
Відредаґовано:
Переглядів: 1977
  Коментарі     ПРАВИЛА!     ДЕ СКАЧАТИ mp3 ?!
[cховати]


  Адреса цієї сторінки: https://www.pisni.org.ua/articles/171.html

 ВХІД
Е-мейл: 
Пароль: 
  Забули пароль?
  
  ПІДПИШІТЬСЯ! ГРУПИ У СОЦМЕРЕЖАХ
FB