Олександр Злотник

Фото з Вікіпедії

Біографія

Олександр Йосипович Злотник... Ім'я, яке відоме всій Україні – і не тільки. Для всіх нас Олександр Злотник це, перш за все, – його музика, в яку закохуєшся тільки-но почуєш і яку вже не в змозі забути. Невже серед нас є такі, що не знайомі з нею? Варто поринути у музичний світ пісень Олександра Злотника, що давно вже стали шлягерами і які створено на вірші відомих поетів, які співали і співають чи не усі найвідоміші й найулюбленіші виконавці української естради. Але творчість Олександра Злотника – це не лише пісні (їх понад 2000, серед них – "Родина", "Гай, зелений гай", "Батько і мати", "Свічка", "Маки червоні", "Музиченькі", " Котики вербові", "Неповторність"...), але й безліч творів різних жанрів: опера-дума "Сліпий", балет "Суламіфь", мюзикли (шалений успіх мав перший український мюзикл "Екватор"), симфонічні, камерні, хорові, музика до кінофільмів (близько 50)...

Композитор Олександр Злотник народився 15 листопада 1948 р. в місті Тараща Київської області. Перші муки творчості відчув ще малюком, років в два-три. Вдома майже весь час звучали платівки з записами оперет Кальмана, Штрауса, Дунаєвського, арії з яких малий Сашко вивчив напам'ять, але наспівував їх на власний мотив. Згодом, коли йому виповнилось п'ять років, родина переїхала до Білої Церкви, там і пішов до школи. У другому класі, випадково відвідавши концерт дитячої музикальної школи, Олександр побачив як діти грають і співають. Вражений та приголомшений цим, прибіг додому і сказав мамі, що хоче грати на музичному інструменті. Отож, спершу майбутній композитор вчився самотужки грати на баяні, однак поставив інструмент "догори дригом". Природньо, що в нього нічого не вийшло. Тоді батьки найняли вчителя, котрий перше, що зробив, – перевернув баян з "голови" на "ноги": це і було початком творчості Олександра Злотника.

Згодом Злотник закінчив музичний інтернат ім. М. Лисенка та Київську державну консерваторію ім. П. І. Чайковського (оркестровий факультет, факультет оперно-симфонічного диригування, зокрема, класи баяна та диригування). 1983 р. здобув другу вищу освіту в Одеській державній консерваторії ім. A.B. Нежданової (факультет композиції і теорії музики, класи доцента О. Красотова та професора Г. Сидоренко-Малюкової). З самого початку творчого шляху в біографії Олександра Злотника поєдналася композиторська, педагогічна та просвітницька діяльність. Разом з написанням музики і вдосконаленням професійної майстерності з 1972 р. по 1978 p. він працював викладачем Київського державного педагогічного інституту ім. М. Горького, з 1999 р. – Київського національного університету культури і мистецтв. 2009 р. композитора обрали ректором Київського інституту музики ім. P.M. Глієра. У Олександра Злотника троє дітей – від першого шлюбу донька Ольга (філолог), від другого шлюбу син Ілля (працює у сфері логістики) і донечка Софійка (у неї хороші музичні, вокальні, акторські дані).

Олександр Злотник є лауреатом багатьох національних та міжнародних конкурсів і фестивалів ("Пісенний вернісаж"), лауреат міжнародної премії імені Сіді Таль. Широкого визнання набула і в Україні, і за її межами культурно-просвітницька діяльність митця – він є ініціатором, співорганізатором, членом журі, а частіше, головою журі декількох міжнародних та національних музичних конкурсів і фестивалів, серед них – Міжнародний конкурс скрипалів ім. Д. Ойстраха, Міжнародний фестиваль мистецтв "Слов'янський базар", Всеукраїнський дитячий конкурс "Крок до зірок", Міжнародний фестиваль молодих виконавців української пісні "Молода Галичина", фестиваль сучасної естрадної пісні "Пісенний вернісаж", Міжнародні дитячі фестивалі "Світ талантів" та "Молода гвардія"...

Протягом багатьох років веде інтенсивну громадську роботу; входить до складу понад 10 впливових об'єднань, фондів, рад та асоціацій (Національні спілки композиторів і кінематографістів України, Національна рада з мистецтвознавчих питань, Національна експертна комісія з питань захисту суспільної моралі...). Він є головою правління громадського фонду "Родина".

Просвітницька, громадська, а основне, творча діяльність Олександра Злотника відзначена почесними званнями: "Заслужений діяч мистецтв України" (1996 р.), "Народний артист України" (1998 р.); преміями: "Маестро української естради" (1997 р.), "Жар-птиця" (1998 р.). "Успіх" (1999 р.), "Золоте перо" (Таврійські ігри, 1999 р.); Почесним дипломом "Народний посол України" (2009 р.); державними нагородами України: орденами "За заслуги" III ступеня (2003 р.), Ярослава Мудрого IV ступеня (2008 р.), Миколи Чудотворця "За примноження добра на Землі" (1998 p.), святого Святослава III ступеня, Великою золотою медаллю WIPO (Швейцарія).

Центральне місце в творчості Злотника займає пісня, підґрунтям якої є український народний мелос. Мелодії чи не всіх творів композитора настільки просякнуті духом української народної пісні, що почасти сприймаються як справді народні. Саме завдячуючи Олександру Злотнику на небосхилі української естради спалахнули нові яскраві зірки – Тіна Кароль, Світлана Лобода, Василь Лазарович і Василь Бондарчук, Ірис...

Музика Олександра Злотника дає уявлення про свого творця значно правдивіше і глибше, ніж будь-які слова. Треба лише вслухатися в неї, адже вона малює нам портрет Олександра Злотника людини неординарної за інтелектом і водночас, щирої і емоційної, професіонала найвищого ґатунку, якому підвладне все, до чого він доторкається. А від того йде і зворотній зв'язок. Адже його музика здатна і нас, слухачів, зворушити, викликати сум і радість, здатна здивувати – ніби вперше! – красою світу, природи, кохання, дати нам очищення від буденності життя. Слухаючи її, ми й самі починаємо відчувати себе часткою цього безмежного простору, який називається – творчість Олександра Злотника. І хочеться якомога глибше поринути у цей простір!
Сторінки в інтернеті:
  • Олександр Злотник - офіційна сторінка