Сурми Останнього Дня

Стоповерхові кам'яниці сплять,
Немов потомлені звірята,
Географи малюють зорі
Крейдою на неба мапі,
В рудому сяйві ліхтарів
Дощу краплини, мов пісок крилатий,
І місяць золотим котом
Лежить у мене на канапі.

Ржавіють мертві риби у басейнах,
Вуголь і троянди чорні,
Купці й роздягнені дівчата,
В'язні в тюрмах і поети.
Оркестра полісменів дме
Меланхолійно в труби і валторни,
Коли міщанський бог рахує зорі,
Душі і монети.

Живуть під містом, наче у казках,
Кити, дельфіни і тритони
В густій і чорній мов смола воді,
В страшних пивницях сто,
Примарні папороті, грифи
І затоплені комети й дзвони.
О, пущо з каменю, коли тебе
Змете новий потоп?..

Поділитись сторінкою: