Армія Сонце

Щоб докінчить звитяжную роботу,
На небо знову сонце випливає,
Тому покинь тепер свою турботу,
Бо ворогів твоїх уже немає.

Там крига й сніг, твого вжахнувшись льоту,
Поглянь на все розложище безкрає, -
Розтанули, щоб дать води болоту,
Та вже й воно від тебе висихає...

І сонце бачить, що війну скінчило,
Бо бачить поле вільним знов і чистим, -
І стало з лютого благим і милим.

І де вогнем палючим, променистим
Воно сніги ворожі розтопило,
Зростило там трави зелений килим,
І стало з лютого благим і милим...
І стало з лютого благим і милим...

Поділитись сторінкою: