Сліди

Ми колись всі, напевно, підем...
Залишити би сліди...
Нас, насправді, колись всіх не стане...
Підкажи, куди іти...
Я хотів обійняти людей!..
Хай гримить із темноти,
Та світити ми не перестанем!..

Там, де я знайшов свої мудрості,
Там, де загубив всі байдужості,
Я так вірю, вірю в те, що, в те,
Що всі повернуться додому!
Я так хочу бути там, де, де птахи
Не лякаються грому!
Навіть, коли темно, знову накрило,
Знаю, ми - взаємно, ти - мої крила!
Ти - моє світло, віра і надія!
Любиш, знаю точно!

Приспів.

Всі впізнаєм ту мить, що остання,
І все життя перед очима буде,
Пам'ятай, відповіді усі уже маю,
Але самі себе часто не чуєм...
А хто казав тобі, що спогад має проявлятись?
А може краще цей момент в моменті проживати?
А хто казав тобі, що бездіяння без оплати?
А хто казав, що майбутнє і минуле - брати?

Приспів.

Поділитись сторінкою: