Попід гаєм, під лугом

Попід гаєм, під лугом
Ходить жовнір за плугом,
Оре нивку не свою,      |
Добре, що в своїм краю. | (2)

Оре нивку та й тужить:
Хто родині послужить?
Хто посіє та й пожне,   |
Як не стане вже мене?   | (2)

Станьте, коні вороні,
Бо є ями в загоні,
Ще й могили на межі     |
І до того не чужі.      | (2)

Попід гаєм, під лугом
Ходить жовнір за плугом,
Оре нивку не свою,      |
Добре, що в своїм краю. | (2)

Поділитись сторінкою: