Балада про мою землю

Коли я вийду аж на гору,
Від мене, сонце, не втечи,
Дай я до тебе заговорю,
А ти світи, не обпечи.

Стане сонце вогнем,
Щоб лякати мене
Та не боюся я вогня.

Приспів:
То моя земля,
крила з плечей
То моя земля,
радість очей
То моя земля
І б'ється в мені
Гаряче серце моєї землі.

Коли я стану просто неба,
Коли почую вітру сміх,
То щастя більшого й не треба,
Ніж бути там, де ти хотів.

Стане сонце вогнем,
Щоб лякати мене
Та не боюся я вогня

Приспів.

Стане сонце вогнем,
Щоб зігріти мене.
Як я люблю тепло вогня.

То моя земля,
крила з плечей.
То моя земля.

Приспів. (2)

Поділитись сторінкою: