| |
Після моєї нічної молитви,
Господь прийшов уві сні,
До голови моєї торкнувся
Гарячими пальцями рук,
"Всі вибухи, згарища і гонитви, -
Сказав на вухо мені, -
Це тільки ознаки дороги -
Кривавих страждань і мук..."
Голос Господа тихо звучав,
Кімнату заповнював спокій,
У темряві слухав Його слова,
Й боявся відкрити очі,
Я слухав уважно Його і мовчав,
Бо по дорозі широкій,
Дійсно, рухався мій народ,
Збиваючись посеред ночі.
Господь говорив: "Не бійтеся іти,
Дорога на те і дорога,
Її подолає лише тільки той,
Хто здатний іти до кінця,
Тоді, відкриються нові світи,
Оце і є Перемога,
В моїй підсвідомості, мов на граніті,
З'явились слова Творця:
"Перемагає не той, хто сильніший,
Не той, в кого більше зброї,
І навіть не той, хто грізно лякає,
В серцях засіваючи страх,
Як правило, перемагає - мудріший,
І після дороги важкої,
Хто попри все, що би не сталось,
Тримає себе у руках.
Війну виграє, не той в кого в грудях,
Ненависть більша за гору,
А той, хто знає, кого і що
Захищає від ворогів.
Виграє той, хто розбирається в людях,
Хто в вірі має опору,
Той, хто уміє приборкати в собі
Ненависть, розпач і гнів.
Хто не боїться дивиться в очі
Життєвим випробуванням,
Той, в кого справжня відповідальність
За тих, хто поруч із ним,
Той, хто чує слова пророчі,
Й протистоїть зазіханням,
Хто зігріваючи власну шкіру,
Інших не палить на дим.
Не бійтеся йти, бо це лише шлях,
Який вам варто здолати,
Аби вам важко було злетіти,
Вас будуть чіпляти за дно,
Але, коли віриш у те, що ти птах,
У те, що ти можеш літати,
Ніколи ніхто вас не переможе,
Коли ви усі заодно!
І я не дивився тепер на нас,
Як на розстріляний храм,
Розбиті дзвони стали новими
Й звучали Творця словами,
Латаймо потрощений іконостас,
І відмиваймо від плям,
Святі ікони уже мироточать,
Вибір тепер за нами! Поділитись сторінкою: 
| |
